Заголовок тимчасово відсутній

Можна вести облік надання послуг і без планової собівартості.

В законодавстві не має вимог щодо правил формування планової ціни. Планова собівартість – прогнозне значення граничної величини витрат на виробництво окремих видів продукції (робіт, послуг).
Тому вона і є плановою, прогнозованою, і потім вкінці періоду її все одно потрібно привести до рівня фактичної собівартості.

Випуск послуг можна відображати з використанням планової собівартості або без її використання. Вибір варіанту проводитися в обліковій політиці організації.

Якщо в обліковій політиці зазначено розподіл прямих витрат «За плановими цінами», при розрахунку собівартості витрати на випуск будуть розподілятися пропорційно плановими цінами. В програмі bas для їх відображення необхідно використовувати документ «Надання виробничих послуг».

Якщо в обліковій політиці зазначено розподіл прямих витрат «По виторгу», при розрахунку собівартості витрати на випуск будуть розподілятися пропорційно виторгу від реалізації послуг. В програмі bas для їх відображення необхідно використовувати документ «Реалізація товарів і послуг».

Для обліку надання послуг є ключовим вірне відображення собівартості надання послуги. Адже витрати визнають витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (п. 7 П(С)БО 16 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#Text). А не калькулюючи собівартість послуг, неможливо буде виконати це правило.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати (п. 11 НП(С)БО 16).

Прямі витрати обліковують на рахунку 23: напр. нарахування ЗП персоналу зайнятому наданні послуг Дт 23 Кт 661, нарахована винагорода підряднику для забезпечення надання послуги Дт 23 Кт 631., і т.д.

Див. докладно у відео https://www.youtube.com/watch?v=LdEk7VJKKdo&t=35s

Дохід від надання послуг обліковують на субрахунку 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг" (Інструкція № 291 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#Text).

Відповідно до п. 10 НП(С)БО 15 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0860-99#Text дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов:

можливості достовірної оцінки доходу;
імовірності надходження економічних вигод від надання послуг;
можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;
можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.

Отже, коли послуга завершена виписують акт наданих послуг та визнають дохід. На дату визнання доходу відображають і пов'язані з такою послугою витрати.

91 рахунок призначений для накопичення усіх загальновиробничих витрат. За дебетом рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” відображається сума визнаних витрат, за кредитом за відповідним розподілом, списання на рахунки 23 “Виробництво” та 90 “Собівартість реалізації”‘.

Розподіл 91 рахунку відбувається згідно бази розподілу. При виборі бази слід підібрати таку характеристику виробничого процесу, зміна якої найбільше впливає на величину змінних витрат. За базу розподілу загальновиробничих витрат можна прийняти: прямі виробничі витрати, основну заробітну плату робітників, зайнятих у виробництві; години роботи; обсяг діяльності або обсяг послуг чи робіт у вартісному вираженні.

Розприділена загальна сума загальновиробничих витрат, що включається до складу виробничої собівартості списується до дебету рахунка 23.
Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати списуються до дебету субрахунку 903.

Тобто, щоб вирішити як краще розподілити 91 рахунок необхідно розуміти, що на ньому накопичено, і які номеклатурні групи у Вас в надані послуг.

Раді допомогти, звертайтесь ще!