Заголовок тимчасово відсутній

1. На період сезонних перерв у роботі всі витрати на обслуговування виробництва відносять до витрат майбутніх періодів (Д-т 39).

Навіть у період тимчасового затишшя підприємство несе витрати, в тому числі виробничі. Прикладами таких «всесезонних» витрат можуть бути: витрати на утримання виробничих приміщень і обладнання (амортизація, освітлення, опалення, орендна плата, зарплата з нарахуваннями працівників, зайнятих підтримкою обладнання в робочому стані тощо), витрати на проведення техобслуговування і ремонту приміщень та обладнання. Тобто йдеться про ті витрати, які в сезон прямо формують собівартість продукції (Дт 23 «Виробництво») або розподіляються у складі загальновиробничих витрат (Дт 91 «Загальновиробничі витрати»).

Відносити такі витрати до складу витрат поточного періоду неправильно. Адже доходи від продажу продукції, пов’язані з такими витратами, виникнуть лише в наступних звітних періодах. Тоді як же «сезонникові» обліковувати міжсезонні витрати?

Так рекомендує чинити з «міжсезонними» витратами п. 404 Методрекомендацій № 373..

У свою чергу, Інструкція № 291 і п. 290 Методрекомендацій № 373 передбачають, що для обліку витрат, пов’язаних з підготовчими до виробництва роботами, в сезонних галузях промисловості використовують рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів». За дебетом цього рахунку показують накопичення таких витрат, а за кредитом — їх списання (розподіл) і включення до складу витрат звітного періоду. Виходить, найпоширеніші витрати, які можуть виникнути у вас у період сезонної перерви в роботі, потрібно показувати так:

— нарахування амортизації: Дт 39 — Кт 13 «Знос (амортизація) необоротних активів»;

— витрати на утримання й експлуатацію приміщень і обладнання, ремонт*: Дт 39 — Кт 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»;

Якщо йдеться не про ремонт, а про поліпшення виробничих (загальновиробничих) ОЗ, яке приведе до збільшення майбутніх економічних вигод від їх використання, то застосовувати рахунок 39 не потрібно. Такі витрати обліковують у загальному порядку: спочатку накопичують на рахунку 15, а потім відносять на збільшення первісної вартості об’єкта (Дт 10 — Кт 15).

— заробітна плата з нарахуваннями виробничим працівникам, якщо вона у вас нараховується: Дт 39 — Кт 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», 65 «Розрахунки за страхуванням» тощо.

Як бачите, на рахунок 39 потрапляють різні виробничі і загальновиробничі витрати, тому рекомендуємо відкрити до нього відповідні субрахунки. Це допоможе вам у майбутньому, коли у зв’язку з відновленням виробництва доведеться списувати відповідні витрати з рахунку 39 або в Дт 23, або в Дт 91.

У собівартість продукції «міжсезонні» витрати включають у кошторисно-нормативному порядку, тобто виходячи із затвердженого річного кошторису цих витрат, обсягів продукції і норм витрат на одиницю продукції (пп. 404 і 595 Методрекомендацій № 373). При цьому:

— якщо сума витрат на обслуговування виробництва за нормами перевищує фактичні витрати, то до собівартості продукції включають фактичні витрати;

— якщо фактичні витрати перевищують суму, затверджену за кошторисом, відхилення, що виникли, списують на собівартість реалізованої продукції періоду, в якому мало місце перевищення (Дт 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»).

Якщо витрати підприємства можна віднести до конкретного виду продукції, то витрати міжсезоння списують з рахунку 39 безпосередньо на рахунок 23 (Дт 23 — Кт 39)

Якщо ж різновидів продукції декілька, то спочатку витрати потрапляють на рахунок 91 (Дт 91 — Кт 39), а вже звідти їх розподіляють за видами продукції в Дт 23 (Дт 23 — Кт 91).

2. Рахунок 91 треба закривати перед складанням фінансової звітності. Якщо ви складаєте її раз на квартал - то раз на квартал.

Раді допомогти, звертайтесь ще!