Заголовок тимчасово відсутній

Необхідно мати встановлені на підприємстві норми витрат та первинні документи, які підтверджують витрати пального. Ліцензія на зберігання пального у баку техніки або транспортного засобу не потрібна. Також вона не потрібна у випадку зберігання для власного споживання в межах норм, передбачених ст. 28 Закону № 481.

Наказ Мінінфраструктури «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Мінтранспорту України від 10 лютого 1998 року № 43» від 02.11.2023 № 1011 скасував Норми № 43, які дійсно були вже застарілі. Наразі введено перехідний період, під час якого діють Методичні рекомендації.

Розрахувати норми зараз можливо за методикою ДП «ДержавтотрансНДІпроект» https://insat.org.ua/files/services/ldvpe/6/metod.pdf

Вони носять рекомендаційний характер.

Норми витрати палива (зазвичай, з розрахунку на 1 мотогодину роботи) можна визначити амостійно, використовуючи технологічні норми, наведені в техдокументації заводу-виробника, або розрахувавши їх з використанням технічних даних, зазначених у техдокументації. Також, можна встановити норми , через проведення власних контрольних замірів. такі норми мають бути затверджені розпорядчим документом підприємства -Актом про встановлення норм витрати палива на роботу навантажувача, який затверджується керівником підприємства. За бажанням, встановлені комісією норми можна затвердити в державному підприємстві ДержавтотрансНДІ, подавши їм на розгляд один екземпляр складеного комісією акта (такі послуги надаються на платній основі).

Обов'язково потрібен первинний документ, що підтверджує фактичне витрачання палива навантажувачем. Оскільки витрата палива в цьому випадку буде прив’язана не до пробігу, а до відпрацьованих мотогодин навантажувача, то такий документ повинен фіксувати кількість напрацьованих годин навантажувачем. Для спецтехніки затвердженої форми такого документа немає — її затверджує підприємство самостійно. При цьому такий документ повинен містити всі обов’язкові реквізити первинного документа, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік

Облік палива для спецтехніки ведуть на субрахунку 203 «Паливо». При використанні карток пальне предоплачене покупцем. Вимоги щодо обігу, використання (видачі водіям тощо) та зберігання паливних карток встановлюються договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів (ПММ) за паливними картками між покупцем і продавцем. Підприємство-покупець перераховує кошти на рахунок підприємства-продавця (емітента паливних карток). Для зручності користування підприємству надається доступ до його електронного кабінету, де можна контролювати залишки та змінювати ліміти для карток.

Виділяють:

паливні картки в літрах;
паливні картки у гривнях.
Особливістю паливної картки в літрах є те, що покупець при передоплаті вже зафіксував кількість та ціну пального і надалі вона не змінюватиметься. У день зарахування пального на таку паливну картку покупцеві переходить право власності. Постачальник виписує видаткову накладну та залишає пальне на відповідальному зберіганні і видає за потреби покупцеві. Після заправки транспортного засобу оператор АЗС видає чек РРО. В такому випадку пальне зберіагється на АЗС, в обліку підприємства на рахунку 203/картка, при заправці переміщується Дт203/бакКт203/карта.

Паливні картки у гривнях – це засіб, що ініціює переказ коштів з умовного/віртуального рахунку покупця, на який попередньо було здійснено оплату.

У цьому випадку ціна, марка, кількість пального визначається в момент заправки транспортного засобу. Проте в особистому кабінеті можна ввести обмеження для певних карток, визначивши не тільки об’єм, а й марку палива.

У власність покупця пальне переходить у момент заправки. Чек РРО видають одразу після заправки. Тоді оприбуткування плаьного ведеться саме за чеком. Дт203/бакКт631

Ліцензія на зберігання пального, зокрема, не потрібна, якщо пальне зберігається в баках транспортних засобів, чи спецтезніки. Підтверджує це і термін «акцизний склад» (п.п. 14.1.6 ПКУ), в якому чітко зазначено: не є акцизним складом — паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої. Паливний бак транспортного засобу не є й акцизним складом пересувним (п.п. 14.1.61 ПКУ). Наразі в ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41871 податківці теж чітко пишуть про непотрібність ліцензії на зберігання пального у паливному баку автомобіля.технічному обладнанні чи пристроях.. Це підтверджено у низці роз’яснень , наприклад, листи ДПСУ від 15.06.2020 № 2422/6/99-00-09-01-02-06/ІПК, від 16.06.2022 № 774/ІПК/99-00-09-04-03-06,.

Якщо мова йде про зберігання пального поза баком навантажувача то Стаття 28.Закону 3817 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3817-20?find=1&text встановлює - 5. Суб’єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Раді допомогти, звертайтесь ще!