Заголовок тимчасово відсутній

Якщо підприємство — платник податку на прибуток, що видобуває підземну воду, має діючий дозвіл на спецводокористування, то воно стає платником двох видів рентної плати, а саме:

1) рентної плати за спецводокористування (її рахують у додатку 5 до декларації з рентної плати); https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39041

2) рентної плати за видобування корисних копалин (її рахують у додатку 1 до декларації з рентної плати).

Поки суб’єкт господарювання здійснює видобування води із свердловини, у нього виникає об’єкт оподаткування рентною платою — обсяг видобутої води, який, звісно, підлягає декларуванню.

Згідно з п. 255.3 ПКУ об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

Припустимо, річний ліміт використання води для підприємства становить 18730 куб.м, фактично використано 15 куб.м, ставка рентної плати - 10 грн за куб.м.

15 х 10 = 150

2. Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.
У разі відсутності лічильника, обсяг фактично використаної води обчислюється на підставі первинного обліку або за встановленими нормативами.

Формула розрахунку ренти за користування надрами для видобування корисних копалин (Пзн) зафіксована в п. 252.18 ПКУ:

Пзн = Vф × Вкк × Свнз × Кпп,

де Vф — обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси чи об’єму). Під час обчислення цей показник має корелювати з іншим — вартістю одиниці корисної копалини. Наприклад, у разі визначення вартості одиниці видобутих підземних вод у грн/м3 обсяг видобутої корисної копалини також вимірюють у м3. У разі відсутності лічильників, обсяг розраховується за технологічними даними (наприклад, пропускна спроможність водопровідних труб та час роботи обладнання).

Вкк — Фактична ціна реалізації (дохід від продажу видобутої корисної копалини).

Свнз — величина ставки рентної плати з п. 252.20 ПКУ;

Кпп — коригуючий коефіцієнт із п. 252.22 ПКУ. У разі видобування підземних вод коригуючий коефіцієнт не встановлено, тому його можна приймати за 1.

Наприклад, ви видобули 15куб. м підземної води за місяць, вартість одиниці води становить 10 грн, ставка ренти — 5%.
15 куб. м х 10,00 х 5% = 7,50