Заголовок тимчасово відсутній

В загальному випадку при безоплатному експорті можна стикнутися з коригуваннями за пп. 140.5.5-1 і 140.5.10 ПКУ.

1) Відповідно до п.п. 140.5.51 ПКУ збільшуюча 30 % різниця виникає при продажах нерезидентам,

— з низькоподаткових країн (тобто зі ставкою податку на прибуток на 5 % і більше нижче української, тобто нижче 13 %) — за п.п. 39.2.1.2 ПКУ і Переліком, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2017-%D0%BF?find=1&text=%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5#Text - Південня Корея не входить в такий перелік.

— з особливою організаційно-правовою формою (ОПФ), що не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок) та/або не є податковими резидентами країни, в якій вони зареєстровані, — за п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 ПКУ і Переліком, затвердженим постановою КМУ від 04.07.2017 № 480 - https://zakon.rada.gov.ua/go/480-2017-%D0%BF Це може бути.

При реалізації нерезидентам з особливою ОПФ (тобто з Переліку 480) 30 % різниці не буде, якщо від нерезидента отримати довідку (або інший офіційний документ) про сплату ним податку на прибуток або корпоративного податку (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0266201-21#Text Див. УПК за Накаом Мінфіну від 14.05.2021 р. № 266, запитання 6)

Щодо другої різниці 140.5.10 ПКУ, то вона стосється неплатника податку на прибуток в Україниі. Отже, її не буде тільки у тому разі, якщо буде додведено, що нерезидент є платником податку на прибуток в украхні, а це могбо б статися, чкщо б щ його дозодів було утримано податок на репатріацію.

У загальному випадку юрособа-нерезидент не є платником податку на прибуток (див. лист ДФСУ від 01.08.2019 № 3610/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Проте вона стає платником цього податку, якщо отримує доходи із джерелом їх походження з України. Це прямо випливає з п.п. 133.2.1 ПКУ.

Відтак, щоб високодохідному експортерові безоплатних товарів визначитися, рахувати йому чи ні різницю за п.п. 140.5.10 ПКУ, спершу слід з’ясувати, чи є контрагент-нерезидент платником податку на прибуток. Тобто чи отримує юрособа-нерезидент дохід, що оподатковується податком із доходів нерезидента — податком на репатріацію .

тоді юрособа-нерезидент буде платником податку на прибуток (п.п. 133.2.1 ПКУ).

В інших випадках безоплатно надані товари не є господарською діяльністю нерезидента на території України, у зв’язку з чим, на нашу думку, податок на репатріацію утримуватися не повинен (п.п. «к» п.п. 141.4.1, п.п. 14.1.36 ПКУ). Відповідно, тоді юрособа-нерезидент не вважається платником податку на прибуток. А отже тоді потрібно визначати різницю, передбачену п.п. 140.5.10 ПКУ. Отже, високодохіднику не треба збільшувати фінрезультат за п.п. 140.5.10 ПКУ на суму безоплатних зразків товарів, якщо нерезидент отримує інші доходи, оподатковувані податком на репатріацію. Якщо ж він таких доходів не отримує - то різниця буде. Але, звичайно, тільки у підприємств, які коригують різниці.

І тут не має віришального значення той факт, що нерездент є платником податку у своїй країні, тому що мова йде про неплатника саме українського податку на прибуток, а він в будь якому разі ним не є.

Щодо оподаткування доходів нерезидента від безоплатного отримання товарів: в даному випадку це не є подарунком, та не є результатом господарської діяльності.

Визначення доходів з джерелом їх походження з України наведене в п.п. 14.1.54 ПКУ. У їх складі значяться й подарунки (п.п. «е» п.п. 14.1.54 ПКУ). Втім для цілей обчислення податку на репатріацію все-таки слід орієнтуватися на перелік доходів із джерелом їх походження з України за п.п. 141.4.1 ПКУ. А там замість подарунків названі доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидента (п.п. «ї»). якщо нерезиденту безоплатно передані зразки товарів — це рекламний (маркетинговий) захід, а ніякий не подарунок. Вони під оподатковувані доходи нерезидента не потрапляють. Справа в тому, що не дотримується ще одна умова — доходи мають бути отримані від здійснення господарської діяльності в Україні. А безоплатне надання нерезиденту зразків товарів не можна вважати результатом його господарської діяльності. Тому, вважаємо, безоплатна передача зразків товарів нерезиденту не оподатковується податком з доходів нерезидента.

Однак, на цей випадок краще отримати ІПК , бо має значення підстава, на якій передається безоплатно товар, як це визначено договірними відносинами.

Отже, якщо є сумніви щодо того, що все ж тут міг би бути податок на доходи нерезидента - через те, що недостатньо доказів , що це маркетинг -

то слід отримати довідку від нерезидента , докладно про неї в конслуьтаціїї податкової служби https://wvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/800876.html

Конвенція з Кореєю існує, посилання https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/410_003#Text

Раді допомогти, звертайтесь ще!