Заголовок тимчасово відсутній

Так, якщо працівника направляють до офісу за розпорядженням роботодавця, це може вважатися відрядженням.
Так, витрати на дорогу можуть бути компенсовані, якщо вони пов'язані з виконанням службових обов'язків.
Чи можна компенсувати витрати на готель у Києві? Так, ці витрати також можуть бути компенсовані як частина витрат на відрядження.
Чи потрібно виплачувати добові по Україні чи закордоном? Добові виплачуються відповідно до територіального положення працівника (тобто в Україні чи за кордоном) на період відрядження.
За загальним правилом добові виплати є обов’язковими.

Дистанційний працівник може працювати в будь-якому місці за своїм вибором, включаючи роботу за кордоном, як зазначено в ст. 60-2 КЗпП України. Однак, у разі необхідності участі у робочій зустрічі в офісі роботодавця, така поїздка може бути кваліфікована як відрядження за умовами, визначеними Інструкцією №59. Важливою умовою є наявність службового доручення та підтвердження зв’язку поїздки з основною діяльністю підприємства.

Витрати на дорогу (Мілан-Київ-Мілан) і готель у Києві можуть бути компенсовані, якщо такі витрати підтверджуються відповідними документами та за умови, що поїздка відповідає вимогам службового відрядження. Згідно з пп. 170.9.1 ПКУ, компенсація витрат на відрядження не є доходом працівника, якщо підтверджена відповідними документами.

Добові виплачуються за всі дні перебування працівника у відрядженні, включаючи дні перебування за кордоном. Однак, відрядження працівника з дистанційною роботою, який приїжджає в офіс, повинно мати відповідний наказ, що підтверджує його перебування у відрядженні.

Відповідно до роз’яснень податкового органу, такі витрати не вважаються додатковим благом і не підлягають оподаткуванню ПДФО за умови дотримання вимог п.170.9 ПКУ​.

Так, у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40584) ДПС зазначає таке:

«Відшкодована найманому працівнику, направленому у відрядження, вартість квитка, в якому місцем вибуття є місце дистанційної роботи такого працівника, яке не відповідає місцю його постійної роботи, не є доходом у вигляді додаткового блага платника податку та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, за умови виконання вимог, встановлених п.170.9 ст.170 Податкового кодексу України».

Отже, на сьогодні відрядження для працівників з дистанційним режимом роботи, в тому числі і тих, які перебувають за кордоном, цілком можливі. При цьому, ми рекомендуємо підприємствам все ж зафіксувати особливості організації та відправки у відрядження таких працівників у внутрішніх положеннях про відрядження.

Раді допомогти, звертайтесь ще!