Заголовок тимчасово відсутній

Так, може.

Однак, щоб Держпраці не визнала такі відносини прихованими трудовими відносинами, то потрібно дотримуватись певних умов.

Договір цивільно-правового характеру (договір ЦПХ), договір підряду, може укладатися між фізичною особою та підприємством чи підприємцем з приводу виконання певних робіт чи надання послуг. Дані відносини регулюються не КЗпП, а нормами Господарського кодексу. Тому, подавати повідомлення про прийняття на роботу працівника за договором ЦПХ не потрібно, оскільки це не трудові відносини між найманою особою та роботодавцем.

Такі відносини не розглядаються як трудові, однак, у перевірках інспектори Держпраці намагаються знайти порушення, які б дали змогу перекваліфікувати фактично існуючі відносини фізособи та роботодавця на трудові та виписати штраф у 10 мінімалок за неоформлення трудових відносин, що у 2024 році складає 71000 грн, (ст. 265 КЗпП) за кожну неоформлену особу.

Ключова відмінність трудового договору від договору ЦПХ – предметом договору є певний результат роботи, а не процес праці чи певні функції виконавця. У договорі підряду не має бути ніяких авансів, відпусток, регулярної оплати, 40 годин робочого часу і трудового розпорядку. У договорі підряду повинна бути оплата за конкретно виконану роботу.

Від трудового цивільно-правовий договір відрізняється таким:

1). предметом договору є певний конкретний результат праці, а не постійні функції виконавця;

2). оплата за ЦПД здійснюється за правилами, прописаними самим договором. Тут не потрібно й навіть не варто дотримуватися певної періодичності. Виплати не обов’язково мають бути двічі на місяць чи раз на місяць. Вони можуть бути з будь-яким інтервалом по мірі виконання робіт. Також не потрібно дотримуватися вимог щодо мінімальної зарплати, оплата йде за результат, а не відпрацьовану норму за місяць, як при трудовому договорі;

3). факт виконання роботи необхідно підтверджувати оформленням первинного документа – акту виконаних робіт, акту здачі-приймання наданих послуг;

4). робочий час не лімітується. Немає ніяких правил щодо тривалості робочого тижня. Договір може встановлювати лише строк виконання робіт, надання послуг. Наприклад, 3 дні, 2 тижні, місяць тощо. Скільки часу витрачає на роботу виконавець щодня – це виключно його проблеми. Взагалі «2 тижні» чи «місяць» краще уникати, так як це притаманно трудовим відносинам. Краще вказувати дещо хаотичні строки, наприклад «10 днів», «13 днів», «25 днів», «з … по…»;

5). записи до трудової книжки не здійснюються, виконавець не вноситься в табель обліку робочого часу чи штатний розпис, так як не є працівником підприємства;

6). відносини припиняються з закінченням строку дії договору та з інших причин встановлених договором (за угодою сторін тощо);

7). при укладанні договору ЦПХ не можна говорити про матеріальну, адміністративну чи дисциплінарну відповідальність виконавця. Уся відповідальність прописується в договорі вона носить цивільно-правовий характер;

8). по ЦПД не можуть виплачуватися відпускні;

9). роботодавець не зобов’язаний забезпечувати працівника робочим місцем, обладнанням, створювати безпечні умови праці, надавати спецодяг, матеріали тощо. Про все це має турбуватися виконавець.

Виплату фізособам за договором ЦПХ такий ФОП відображає у додатку 4ДФ код ознаки доходу – «102», утримує ПДФО 18 % та ВЗ 1.5 % з такого доходу.

ФОП також нараховує ЄСВ на такі доходи та сплачує його за адресою реєстрації ФОП. У додатку Д1 код категорії застрахованої особи – «26». Мінімальна база ЄСВ не застосовується, якщо особа за договором ЦПХ виконує роботу не за основним місцем роботи. Тобто, ФОП нараховує ЄСВ на суму фактично нарахованого доходу і не доплачує ЄСВ до МЗП.

Відмінності в укладенні договору ЦПХ та трудового договору з фізособою можна переглянути у відео за посиланням https://7eminar.ua/events/3003/5586 а також у вебінарі «ФОП і наймані працівники: колективний і трудовий договір, ЦПД, зарплата» за посиланням https://7eminar.ua/events/3704/8085

Раді допомогти, звертайтесь ще!