Заголовок тимчасово відсутній

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 504 «Про відпустки» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n64 окремим категоріям осіб, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, належить додаткова щорічна відпустка за особливий характер праці. Максимальний термін такої відпустки становить 4 календарних дні за робочий рік.

Проте право на таку відпустку співробітник має, якщо він зайнятий в «особливих» умовах не менше половини тривалості робочого часу, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади (ч. 3 ст. 9 Закону № 504).

Перелік професій та посад, яким на підприємстві надається така відпустка та її тривалість затверджується додатком до колективного договору або окремим наказом у разі відсутності колективного договору.

Отже, відпустка надається тільки у разі, якщо її надання зазначено в нормативних актах роботодавця з погодженням з профспілкою (представником колективу).

Таким чином, спочатку видається наказ, яким затверджується перелік працівників та кількість днів відпустки (1-4 дні). А потім за заявами працівників надаються такі відпустки.

Перелік працівників, яким буде надана така відпустка визначає роботодавець, провівши хронометраж робочого часу або виходячи з посадових обов’язків працівників.

Щодо відповідальності. В ст.11 Закону №504 зазначено: Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом робочого року працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці чи з особливим характером праці. На період дії воєнного стану ця норма призупинена.

В подальшому в цьому питанні під час перевірки Держпраці може підійти формально і вважати порушенням не надання гарантованої відпустки або не вважати це порушенням. Адже не було наказу й не визначено перелік.

Раді допомогти, звертайтесь ще!