Заголовок тимчасово відсутній

Якщо нарахування означеного резерву Ви відображаєте із застосуванням, наприклад, "резервного" рахунку 47, то в такому разі, Вам безпечніше застосовувати й коригування із п. 139.1 ПКУ.

На жаль, п. 139.1 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20240616#n10685 сформульовано не зовсім вдало. Тому податківці зазвичай в будь-яких "резервних" ситуаціях наполягають на проведенні відповідних коригувань, аргументуючи це тим, що ПКУ говорить про коригування на різниці, які виникають при формуванні будь-яких резервів/забезпечень (окрім, резерву на оплату відпусток та інших "зарплатних" резервів). Наприклад, в ІПК ДФСУ від 08.11.2018 р. № 4730/6/99-99-15-02-02-15/ІПК податківці вказували: якщо підприємством ухвалено рішення здійснювати уцінку запасів через створення резерву (забезпечення) знецінення запасів у відповідності до НП(С)БО або МСФЗ, то в такому випадку виникають різниці згідно з п. 139.1 ПКУ.

У зв'язку з цим, на наш погляд, під час створення обговорюваного резерву (у бухобліку його, по ідеї, має бути відображено за дебетом витратного рахунку та кредитом "резервного" рахунку) все ж безпечніше застосовувати коригування із п. 139.1 ПКУ і нівелювати з метою оподаткування такі витрати через рядок 2.1.1 додатка РІ.

В подальшому під час, власне, використання такого резерву (в Вашому випадку це проходить в момент отримання документів) Ви зможете зменшити бухфінрезультат на відповідні суми, під які було створено резерв (рдок 2.2.1 додатка РІ).

Або ж, як варіант, Ви можете отримати індивідуальну податкову консультацію з цього приводу в податковій. І якщо вони Вам нададуть позитивну ІПК, то Ви можете тоді сміло не проводити обговорювані коригування із п. 139.1 ПКУ. Інакше, як нам здається, відбитися від застосування різниць із п. 139.1 ПКУ буде нелегко.

Раді допомогти, звертайтесь ще!