Заголовок тимчасово відсутній

1. Генератори та зарядні станції призначені для використання протягом тривалого часу, тож у бухобліку це необоротний актив – ОЗ або МНМА. Залежно від вартісної межі МНМА, прийнятої у бухобліку та закріпленої в обліковій політиці, вони й класифікуватимуться як ОЗ або як МНМА. Кожне підприємство може встановити цю межу на власний розсуд без будь-яких обмежень щодо суми.
Як у бухобліку (п. 5 НП(С)БО 7), так і в податковому обліку (пп. 138.3.3 ПКУ) генератори та зарядні станції включають до 4-ї групи основних засобів «Машини та обладнання», в якій мінімально допустимі строки корисного використання для потреб коригування фінрезультату становлять 5 років, а в бухобліку строк обирають у разі визнання цього об’єкта активом (п. 23 НП(С)БО 7).

2. Генератори та зарядні станції, які визначені як ОЗ (не МНМА!), можуть підпадати під прискорену амортизацію. Зокрема, за нормами п. 43‑1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період із 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів четвертої групи (машини та обладнання) використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює двом рокам. Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені п. 43-1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, використовують незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.
Для цього генератори та зарядні станції обов’язково мають бути введені в експлуатацію платником податків у межах одного з податкових (звітних) періодів з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року та не бути у використанні, тобто прискорена амортизація – виключно для нових ОЗ. І їх потрібно використовувати у власній господарській діяльності та не можна продавати або надавати в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

3. Списувати пальне на роботу генератора слід виходячи з норм витрати пального. Адже це:
— по-перше, дає змогу проконтролювати використання пального на роботу саме генератора і уникнути розкрадання пального;
— по-друге, дає шанс суб’єкту довести фіскалам, що пальне було використано на господарські цілі. Це потрібно, щоб уникнути нарахування компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ.
На жаль, затверджених норм витрат палива для різних видів електрогенераторів, як, наприклад, для роботи автотранспортних засобів, не відшукати. Тому, на наш погляд, у підприємств не лишається іншого виходу, як самостійно розробити норми витрат палива для вашого генератора.
За яким алгоритмом слід визначати норму витрат пального для генераторів, кожний суб’єкт вирішує самостійно. Логічно було б визначати норми витрати пального, опираючись на технічну документацію виробника генератора щодо використання пального. Такі дані ви зможете відшукати у техдокументації на генератор.
Водночас виробники наводять такі норми при роботі генератора у базових умовах, а отже, ці норми не враховують саму специфіку роботи окремого генератора і інших факторів, які впливають на витрату пального (наприклад, температуру повітря, де працює генератор, октанове число палива, яке використовується для роботи, тощо). А тому доволі часто виходить, що норми витрат палива, вказані у техдокументації, можуть відрізнятися від фактичних витрат пального).
Якщо суб’єкта не влаштовують норми витрат пального із техдокументації, тоді краще розробити і затвердити свої реальні норми. Для цього можна провести контрольні заміри. Для їх фіксації слід створити спеціальну комісію, яка буде проводити дослідження (заміри) витрат пального та хронометраж роботи генератора. Проводити такі заміри можна як самостійно, так і залучивши сторонню організацію.
Після визначення норми витрат пального для генератора потрібно цей факт належним чином задокументувати. Тобто слід оформити саму процедуру визначення норм актом про проведену роботу. А потім на основі цього акта директор своїм наказом має затвердити розроблені норми. Після цього можна списувати пальне, спираючись на розроблені вами норми.
Звичайно, сам факт витрати пального, як у межах норм, так і поза межами, слід задокументувати (наприклад, скласти акт витрат палива на роботу генератора), і тоді пальне в межах норм вважатиметься використаним у господарській діяльності. І нараховувати ПДВ на цей обсяг спаленого генератором палива згідно з п. 198.5 ПКУ точно не слід.

Раді допомогти, звертайтесь ще!