Працівника, що працює дистанційно, можна скеровувати у відрядженні із місця його перебування

На час збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. Отже, аби говорити про відрядження, то має бути, що найменше, наказ про запровадження дистанційної роботи. Доцільно визначити локацію перебування. Це не передбачено ст.60-2 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 . Приміром, Німеччина.

Це потрібно, аби визначити місце вибуття у відрядження та прибуття із відрядження. Адже працівник не буде повертатися в Україну.

Отже, видаєте добові та аванс на інші витрати (проїзд, проживання). Обов’язково підтвердження зв’язку тематики виставки із діяльністю підприємства.

Далі - звітування із підтвердними документами (квитки, рахунок на проживання, якщо розрахунок платіжною карткою – виписка чи витяг з карткового рахунку). Це передбачено п.170.9 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965

У разі якщо юридична особа не фінансується за рахунок бюджетних коштів, то відшкодована найманому працівнику, направленому у відрядження, вартість квитка, в якому місцем вибуття є місце дистанційної роботи такого працівника, яке не відповідає місцю його постійної роботи, не є доходом у вигляді додаткового блага платника податку та не оподатковується ПДФО, за умови виконання вимог, встановлених п. 170.9 ПКУ. ЗІР, 103.17 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40584

Раді допомогти, звертайтесь ще!