Заголовок тимчасово відсутній

Документом, що підтверджує право на податковий кредит при імпорті товару, є митна декларація (МД), оформлена відповідно до законодавства (п. 201.12 ПКУhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text). Тому імпортний ПДВ можна включити в податковий кредит у повному обсязі (тобто з урахуванням відсутніх товарів)

Між тим, оскільки відсутній товар не буде використаний у господарській діяльності платника, у загальному випадку на його вартість нараховують компенсуючі податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ, згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. Базу оподаткування слід визначати на рівні митної вартості ввезених товарів (див. лист ДФСУ від 06.12.2018 р. № 5129/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).Проведення Дт949Кт6432, Дт6432 Кт6412

На підтвердження компенсуючих ПДВ-зобов’язань необхідно скласти зведену ПН з типом причини «13» у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» і з кодом ознаки зведеності «1» (п. 8, п. 11 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0137-16).

Що стосується суми відшкодування збитків, яка підлягає компенсації нерезидентом, то такі суми не включаються до бази оподаткування ПДВ згідно з п. 188.1 ПКУ.

Оскільки нестача пов’язана з недопостачанням товару з вини нерезидента, то у бухобліку на суму таких товарів актив не визнається. Прибуткувати імпортний товар слід за його фактичною кількістю

При цьому до ухвалення рішення про конкретних винуватців контрактну вартість недоотриманого товару відображається на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані недостачі і втрати від псування цінностей»

Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати втрати таких запасів, ці суми із позабалансового субрахунку списуються (п. 27 НП(С)БО 9 https://zakon.rada.gov.ua/go/z0751-99, п. 5.7 Методрекомендацій № 2 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0002201-07#Text)

При розмитненні імпортного товару фактично до бюджету було сплачено податків і мита більше, нід треба, але повернути цю суму немає практично ніяких механізмів.

Мито та інші витрати, які належать до недоотриманого товару (п. 9 НП(С)БО 9), визнаються витратами звітного періоду з відображенням їх за дебетом субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»

На дату визнання нерезидентом претензії, яка підлягає відшкодуванню, в обліку визнається дохід (Дт 374 «Розрахунки за претензіями» — Кт 715 «Штрафи, пені, неустойки»). У частині контрактної вартості:

— виставляння претензії нерезиденту відображають проводкою: Дт 374 — Кт 632,

— а при її визнанні проводять взаємозалік з нерезидентом зворотною проводкою: Дт 632 — Кт 374.

Оскільки розрахунки з нерезидентом зазвичай здійснюються в іноземній валюті, то операцію з відшкодування збитків нерезидентом відображають, також враховуючи вимоги НП(С)БО 21.

Зокрема, на дату визнання претензії нерезидентом заборгованість останнього має бути зафіксована в іноземній валюті. Оскільки така заборгованість вважається монетарною (тобто погашатиметься грошовими коштами), за нею необхідно розрахувати курсові різниці, виходячи з курсу НБУ на дату здійснення господарської операції і на дату балансу (пп. 7, 8 НП(С)БО 21 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00#Text).

Курсові різниці відображають у складі інших операційних доходів (витрат) (за кредитом субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» або за дебетом субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці»).

Розраховують КР і за кредиторською заборгованістю перед нерезидентом (кредит субрахунку 632) і за дебіторською заборгованістю нерезидента (дебет субрахунку 374).

Раді допомогти, звертайтесь ще!