Заголовок тимчасово відсутній

Заміна передбачає повернення бракованого товару. В даному випадку згідно інформаціїї, наданої в питанні, виглядає так, що заміни не відбувається: обладнання підприємство списує, браковане обладнання нерезиденту в режимі експорту чи реекспорту не повертає.

В такому разі слід розглядати це як безкоштовне нове постачання. Окремо розглядається списання бракованого товару.

Безкоштовне отримання.

За п. 187.8 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Датою віднесення сум ПДВ за імпортними товарами до податкового кредиту є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ПКУ (абз. 3 п. 198.2 ПКУ).

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ. Це встановлено п. 201.12 ПКУ.

Відповідно до п. 190.1 ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче від митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. Отже, незважаючи на те що договірна (контрактна) вартість отриманих зразків дорівнює нулю, для того щоб ввезти їх на митну територію України, доведеться сплатити ПДВ та решту митних платежів з митної вартості товарів.

Оприбуткування безоплатно отриманих товарів відображається згідно ПСБО 9 https://zakon.rada.gov.ua/go/z0751-99 за справедливою вартістю із врахуванням митних платежів. Отже, собівартість товарів включає справедливу вартість товарів та митні платежі. Згідно ПСБО 15 https://zakon.rada.gov.ua/go/z0860-99 при цьому виникає дохід.

Податковий кредит підприємство визнає в періоді складання митної декларації (п. 198.2 ПКУ), незважаючи на те що товар отримано безкоштовно.

Податковий кредит буде відображено у рядку 11.1 декларації з ПДВ за звітний період ввезення безоплатних імпортованих товарів. У колонці А слід відобразити митну вартість безоплатно отриманих товарів, на підставі якої сплачено ПДВ, а у колонці Б рядка 11.1 — суму ПДВ, сплачену під час розмитнення безоплатно отриманого імпортного товару.

Такм чином,

оприбуткування товару за справедлиовю вартістю Дт28Кт718

сплата митниці: Дт377Кт311,

Віднесено до податкового кредиту суму ПДВ (на підставі митної декларації) Дт6412 Кт377/митниця,

Включено до первісної вартості товару сплату мита та митних платежів Дт28 Кт377/митниця,

включено послуги доставки Дт28Кт631

Списання бракованого товару.

Бракований товар в бухобліку слід списувати відповідно до П(С)БО 9 https://zakon.rada.gov.ua/go/z0751-99
Як зазначено у п. 2.1 Методрекомендацій №2, запаси, визнані активом унаслідок минулих подій, стосовно яких є ймовірність того, що підприємство не отримає в майбутньому економічних вигід, пов'язаних із їх використанням, у звітному періоді активами не визнаються, а їх вартість визнається іншими витратами операційної діяльності. Це означає, що в цьому разі виникають підстави для списання активів з балансу.

Про таке рішення на підприємстві має бути видано наказ та складено акт про списання бракованого товару. При списанні товарів слід діяти за нормами п. 27 П(С)БО 9.

У бухгалтерському обліку операцію списання товарів з недоліками відображають кореспонденцією рахунків Д-т 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» або 949 К-т 28 (20,22«Товари» — на суму вартості бракованих товарів. Одночасно робиться проведення Д-т 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» — на суму вартості бракованих товарів до встановлення винної особи.
Списання бракованих товарів належить до використання товарів у негосподарській діяльності, адже такі активи вже не зможуть бути використані у виробництві (виготовленні) та/або реалізовані. Тому на таку операцію поширюється норма п. 198.5 ПКУ. На жаль, у платника двічі виникають ПЗ за таким товаром: у разі ввезення та у разі виявлення браку. Відповідно до цієї норми підприємство нараховує ПЗ з ПДВ не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду. А базу оподаткування ПДВ для такого нарахування встановлено п. 189.1 ПКУ: нею є вартість придбання товарів (тобто їх договірна (контрактна) вартість). Тож обов'язок з нарахування ПЗ з ПДВ при виявлені браку за імпортованими запчастинами у підприємства виникає. А базою оподаткування є саме договірна ціна товару, незалежно від того що ПДВ сплачувався на підставі митної вартості, тому що норма п. 189.1 ПКУ чітко встановлює нарахування ПЗ з ПДВ виходячи з договірної вартості придбаних товарів.
Операція зі списання бракованих товарів не призводить до виникнення податкових різниць, тому впливає на фінрезультат лише в межах визнання витрат при відображенні такого списання в бухобліку

При нарахуванні компенсаційних ПЗ з ПДВ у такому разі підприємству доведеться скласти ПН із типом причини «13».

Якщо в питанні малося на увазі, все ж таки, що товар повертається, то проведення будуть зосвім іншими.

В даній ситуації відбувається заміна несправного товару аналогічним справним. Відбувається саме заміна. Заміна товару на аналогічний.

Тобто, з точки зору обліку такі товари є подібними.

Відповідно до п. 13 НП(С)БО 9, первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів.

Відповідно до п. 9 НП(С)БО 15, дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Наведені норми бухгалтерських стандартів показують, що під час заміни товарів немає підстав в обліку відображати доходи чи витрати.

Отриманий справний товар має відображатися в обліку за балансовою вартістю переданого несправного товару.

Бухгалтерські проведення будуть такими:

Дт 632 Кт 28 – повернення нерезиденту несправного товару (при цьому дебіторська заборгованість постачальника-нерезидента є немонетарною статтею, а тому жодних курсових різниць за нею розраховувати не слід.)
Дт 28 Кт 632 – отримання від нерезидента справного товару.
Суми за цими проведеннями будуть рівними, в розмірі балансової вартості поверненого товару.

Якщо під час повернення товару в режимі експорту сплачуватиметься мито, послуги митного брокера, на наш погляд, такі витрати слід списати на субрахунок 93

При реекспорті товарів відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text) застосовується ставка ПДВ 0 %, а тому і необхідності в коригуванні вхідного ПДВ немає. ЛистиДФС від 14.06.2017 р. № 628/ІПК/28-10-01-03-11, лист ДФСУ від 14.09.2017 р. № 1960/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 27.10.2016 р. № 23233/6/99-99-15-03-02-15 підкреслююь, що необхідності коригувати податковий кредит при реескпорті бракованого товару немає.

А за новою МД платник також отримує податковий кредит із ПДВ . (Дт6412Кт377)

Раді допомогти, звертайтесь ще!