Заголовок тимчасово відсутній

у ст. 18 Закону № 481 чітко сказано, що на період дії ВС та протягом 30 днів з дня його припинення/скасування можна без ліцензії зберігати пальне для заправлення генератора:
— в обсязі до 2000 літрів на кожний об’єкт, де є генератор;
— в обсязі, що перевищує 2000 літрів, на кожному об’єкті, де є генератор, але з обов’язковим поданням декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального.
Тобто об'єм ємності для зберігання пального для генератора не має перевищувати 2000 літрів.
Де йде мова про зберігання пального, там відразу спливає питання необхідності реєстрації платником акцизного податку. Адже в окремих випадках навіть зберігання пального для власних цілей (наприклад, тільки для заправки генератора) може призвести до виникнення акцизного складу. А це змушує суб’єкта господарювання реєструватися платником пального акцизу.
Нагадаємо, що місце, де зберігається пальне, що використовується тільки для власних цілей, не буде вважатися акцизним складом (п.п. 14.1.6 ПКУ):
— для всіх суб’єктів, які не є платником сільгоспЄП (тобто тих, хто перебуває на загальній системі оподаткування чи звичайному ЄП), якщо місткість ємностей на його нафтоскладі не перевищує 200 кубічних метрів та протягом календарного року він отримує пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки на АЗС тощо).
якщо суб’єкт вписався в ці правила, то його місце для зберігання пального для генератора не є акцизним складом. А тому він може зберігати пальне для роботи генератора і не реєструватися платником пального акцизу.
Якщо ж не вписатися у вищезгадані норми, то в мирний час слід було б обов’язково реєструватися платником пального акцизу. А от у воєнний все не так однозначно. Адже законодавці на початку 2023 доповнили ПКУ ще одним випадком, коли у суб’єкта, який зберігає пальне тільки для заправки генератора, не виникає акцизний склад. з 03.01.2023 тимчасово (!), на період дії ВС плюс ще місяць у доповнення (!) до критеріїв, визначених п.п. 14.1.6 ПКУ, не вважається акцизним складом приміщення або територія, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення генераторів, не перевищує 2000 літрів. По суті, це правило дозволяє не реєструвати акцизний склад тим, у кого наявний невеликий склад (до 2 куб. м), але при цьому оборот через цей склад проходить вагомий (більше 1000 куб. м).
Також, можна на АЗС отримувати пальне у каністру та вливати у генератор.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ХІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розд. VIII (Екологічний податок) ПКУ, із визначення стаціонарних джерел забруднення (в значенні п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) виключені електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД.

Таким чином, у власників електрогенераторних установок, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД, не виникають податкові зобов’язання з екологічного податку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!