Так, треба звільнитись з сумісництва не пізніше 31 грудня і прийнятись на інше місце роботи за основним місцем.

Згідно зі ст. 102-1 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n633) сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи.

Тобто, робимо висновок, що сумісництво не може існувати без основного місця роботи.

Згідно з п. 12 ст. 1 Закону про ЄСВ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n9) основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі.

Тобто, визначення основного місця роботи лежить на самому працівнику і не повідомляючи про своє бажання змінити місце роботи за сумісництвом на основне місце, він має самостійно нести за це відповідальність (якої, до слова, не передбачено законодавством). Але для працівника відсутність основного місця роботи призводить до неможливості оплати лікарняних, індексації зарплати, можливих проблем з призначенням пенсії та інших соціальних виплат.

Законного чіткого механізму переведення з основного місця роботи на сумісництво і навпаки не існує, тому працівнику потрібно звільнитись з роботи за сумісництвом та прийнятись за основним місцем роботи згідно з його заявами. Такий підхід рекомендує також Мінекономіки у листі від 24.06.2024 р. № 4701-05/45070-09.

Раді допомогти, звертайтесь ще!