Заголовок тимчасово відсутній

1. Так, працівник має право звільнитися за власним бажанням до закінчення строкового трудового договору, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.

Це передбачає ст.39 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n219 : Строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу (Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.)

2. Така жінка має право на додаткову соціальну відпустку , але за умови, що батько участі у вихованні дитини не бере.

Відповілно до ст.19 Закону "Про відпустки" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n214 жінці, яка має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. В законодавстві про працю існує прогалина щодо визначення поняття - одинока мати. Та у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» вказано, що одинокою матір’ю вважають жінку, що не перебуває у шлюбі і в свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька чи запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка сама виховує та утримує дитину. Тобто до одиноких матерів відносять і жінку яка є розлученою, але при умові, що така жінка виховує дитину одна. Слід також відзначити, що участь батька дитини в її утриманні не є підставою для позбавлення розлученої жінки статусу «одинока жінка» (лист Мінпраці від 06.07.2006 року № 247/13/116-06, лист Мінпраці від 30.05.2014 р. № 193/13/123-14). Навіть коли розлучена працівниця отримує від колишнього чоловіка аліменти на утримання дитини, це жодним чином не впливає на право оформити соціальну додаткову відпустку. Головним при цьому є підтвердження того, що батько дитини у її вихованні не бере участь.

Чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід пред'явити жінці, яка виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки. Підтвердженням відсутності участі батька у вихованні дитини може бути акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, а також довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.

Раді допомогти, звертайтесь ще!