Заголовок тимчасово відсутній

так, може Частиною першою ст. 50 КЗпП встановлено нормальну тривалість робочого часу працівників, яка не може перевищувати 40 годин на тиждень. Ця норма не може бути збільшена ні колективними, ні трудовими договорами, в т. ч. контрактами. Згідно з п. 4 Методичних рекомендацій № 138, виходячи з виробничих потреб, роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом до 12 годин робочого часу на зміну.

Режим роботи, тривалість робочого часу (зміни) і часу відпочинку повинен встановлюватися роботодавцем у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі, у трудовому договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством.

При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку (ст. 58 КЗпП). Тобто, для працівників розробляються графіки виходів на роботу (змінності).

Змінний графік можна побудувати на тиждень, на місяць, на квартал, на рік - при підсумованому обліку робочого часу максимальним періодом є рік. Норма 40 годин на тиждень перетворюється таким чином на певну кількість годин за місяць або за більший період.

Графіки роботи розробляйте так, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, що передбачають статті 50 і 51 КЗпП.

Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу протягом облікового періоду коливається, але загальна сума годин роботи в ідеалі дорівнює нормі робочого часу за обліковий період (п. 6 Методрекомендацій № 138).

Встановіть підсумований облік робочого часу. Коли складатимете графік роботи, побачите, що запланована кількість робочих годин не збігається із нормою — 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП).

Навряд чи ви зможете у графіку спланувати роботу так, щоб вийти на місячну норму.

Тому для працівників із таким графіком роботи запровадьте підсумований облік робочого часу. Такий спеціальний порядок обліку робочого часу запроваджують на безперервно діючих підприємствах, а також в окремих виробництвах, цехах, відділеннях, на дільницях і деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) неможливо дотримати встановленої для цієї категорії працівників щоденної або щотижневої тривалості робочого часу (ст. 61 КЗпП).

Раді допомогти, звертайтесь ще!