Відповіді на поставлені запитання певною мірою залежатимуть від стану алкогольних напоїв та їх якості, точніше, придатності їх до споживання у теперішній час. Тож ФОП спочатку необхідно провести інвентаризацію залишків як власно виробленого пива, так і покупних алко-напоїв, під час якої обов’язково «потестити» ці алко-залишки на предмет їх придатності.

Непридатні. Якщо напої непридатні до споживання, то їх необхідно списати — і тоді оподаткування акцизним податком буде за спеціальними правилами.

Придатні. Але якщо напої ще можна споживати, то тут оподаткування, зокрема, акцизом залежатиме від того, як ФОП вирішить подальшу долю цих напоїв.

ФОП може залишити собі, тобто закрити ФОП із залишками алкоголю. Річ у тім, що наявні залишки товарів не повинні стояти на заваді при закритті ФОП. Якщо він за ці товари розрахувався з постачальниками— жодних податкових наслідків, пов’язаних з такими залишками при закритті, бути не повинно. Товари були і продовжують залишатися власністю тієї самої фізособи.

А після закриття ці підакцизні наркотики можна випити, подарувати чи роздати. У той же час, якщо мова йде про велику кількість одиниць алко-товарів, то краще одразу після закриття їх кудись роздати/розпихати. Адже алко-напої повинні зберігатись у спеціальних місцях, які занесені у Єдиний реєстр місць зберігання алкоголю. А після виключення ФОП з ЄДР, місце(ця) зберігання його алкоголю теж будуть виключені в реєстру місць зберігання. А за зберігання алкогольних напоїв у місці, не внесеному до Єдиного реєстру, ст. 17 Закону № 481 обіцяє штраф — 100 % вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень

Роздрібний акциз при списанні алкогольних напоїв. База оподаткування чітко в ПКУ не визначена. На думку податківців, у цьому випадку вона має визначатися, виходячи не з собівартості виготовлення чи вартості придбання підакцизних товарів, що списуються, а з їх вартості «з урахуванням роздрібної ціни за даними бухгалтерського обліку» (див. БЗ 114.03). Судячи з усього, вони такий висновок роблять з того, що п.п. 14.1.212 ПКУ такі списання прирівнює до реалізації, а тому база має визначатися відповідно до п.п. 214.1.4 ПКУ. Цей підпункт базою оподаткування роздрібним акцизом називає вартість (з ПДВ та без урахування роздрібного акцизу) підакцизних товарів, що реалізовані.

Ставка акцизу — ті ж самі «стандартні» 5 % (згідно з п.п. 215.3.10 ПКУ) до вищезгаданої бази.

Відображення в декларації. Тут проблем зараз вже не виникне, адже форму акцизної декларації оновлено (наказом Мінфіну від 31.05.2022 № 151) і в роздрібно-акцизному додатку 6 до декларації тепер є спеціальний рядок, у якому зазначається сума акцизу, нарахована з втрачених та списаних товарів.

Отже, вартість, ставка та сума роздрібного акцизу зі списаних алко-товарів, «що були зіпсовані, знищені, або товарів, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено», зазначається узагальнено (вкупі з усіма видами алко-товарів) у новому рядку 1.5 додатка 6. Вартість, ставка та сума роздрібного акцизу за реалізованими алко-напоями зазначаються окремо у рядках 1.1 (лікеро-горілчані), 1.2 (виноробна продукція тощо), 1.3 (пиво).

Потім загальна сума роздрібного акцизу з реалізованих та списаних товарів (рядок «Усього» з додатка 6) переноситься у розділ Д декларації до рядка Д1 (та Д1.1…).

Тобто, напої при списанні оподатковуються лише роздрібним (5 %-м) акцизом. При списанні внаслідок тільки дії форс-мажорних обставин оподаткування не повинно бути.

Срсання напоїв оформлюється актом списаання.

Раді допомогти, звертайтесь ще!