Заголовок тимчасово відсутній

Взаємозалік вимог – один із способів припинити взаємні зобов'язання.

Такий спосіб є досить розповсюдженим, оскільки дозволяє контрагентам «без грошей» погасити заборгованість за надані послуги, виконані роботи або поставлені товари. Процедура регламентується ст. 601 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/435-15#n3014 та ст. 203 ГКУ.

Умовами такого зарахування є:
1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
2) бути однорідними. Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);
3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Ваші вимоги однорідні, незважаючи на те, що предмет договору різний, адже ви вимаєте сплату заборгованості по господарському договору.

Оскільки податковий дохід від реалізації товарів/послуг визнається на дату переходу покупцеві права власності, то для обох суб’єктів взаємозалік буде заключною операцією, рівнозначною за результатом оплаті товару. Тільки під час оплати відбувається рух коштів за рахунками суб’єктів, а під час взаємозаліку – ні. Тобто обидві сторони вже визнали дохід, а грошова оплата (чи взаємозалік) для них не матиме наслідків.

Взаємозалік за заборгованостями, які виникли після постачання товарів (робіт, послуг), у податковому обліку не відображається, оскільки є другою подією при обкладенні операції ПДВ. У цій ситуації першою подією вважається постачання товарів (послуг). А при таких операціях податкові зобов’язання у продавця та податковий кредит у покупця відображаються за правилом першої події (п. 187.1, 198.2 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4528).

Раді допомогти, звертайтесь ще!