Заголовок тимчасово відсутній

Сам по собі договір про переведення боргу передбачає заміну боржника у зобов’язанні. При цьому ані саме зобов’язання, ані кредитор у ньому не змінюється — лише боржник. Тож з укладенням договору про переведення боргу зобов’язання у первісного боржника припиняється, а новий боржник набуває обов’язку виконати певні зобов’язання перед кредитором. Щодо видів зобов’язань, за якими уможливлюється переведення боргу, то жодних обмежень закон не встановлює.

Природа договору про переведення боргу полягає в тому, що первісний боржник переводить свій борг (покладає обов’язки з погашення свого боргу) на третю особу — нового боржника. До останнього у повному обсязі та на тих самих умовах, що були на момент переведення боргу, переходять права й обов’язки первісного боржника. Під основним зобов’язанням розуміють правовідносини за відповідним договором постачання, який було укладено між первісними боржником (покупцем) та нерезидентом (постачальником товару).

У разі переведення боргу зміст основного зобов’язання з договором постачання не змінюється. Проте новий боржник уже виступає як самостійна сторона договору й у відносинах із кредитором діє у власних інтересах. Саме з цієї причини переведення боргу можливе тільки за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦКУ).

На практиці, фактично на заміну письмової згоди кредитора, сторони оформлюють тристоронній договір про переведення боргу, де сторонами будуть кредитор, первісний і новий боржники. Тоді підписанням такого тристороннього договору кредитор надає згоду, про що варто наголосити в умовах договору переведення боргу.
Сам договір має складати боржник.

Договір про переведення боргу (тристоронній) за посиланням: Договір про переведення боргу (тристоронній)

Раді допомогти, звертайтесь ще!