біоетанол - спирт етиловий зневоджений, виготовлений із біомаси або спирту етилового-сирцю для використання як біопаливо.

Особливості виробництва та використання альтернативних видів палива (АВП), до яких належить і біопаливо, встановлено Законом про АВП.

Підтвердження належності палива до АВП Належність палива до АВП підтверджується свідоцтвом, яке видає Держенергоефективності згідно з Порядком №1307 (див. ст. 6 Закону про АВП).

Щоб отримати свідоцтво, потрібно спершу провести експертизу палива, згідно з Порядком №183. За наслідками експертизи видається експертний висновок про наявність ознак альтернативного виду палива.

Потім до Держенергоефективності подаються заява й експертний висновок.

Свідоцтво за формою додатка до Порядку №1307 видається протягом 10 днів. Строк його дії — два роки.

Біологічні види палива, призначені для реалізації як товарна продукція, підлягають обов’язковій сертифікації відповідно до законодавства (ст. 6 Закону про АВП).

Виробництво біоетанолу Згідно зі ст. 8 Закону про АВП:

• виробництво біоетанолу здійснюється суб’єктами господарювання за наявності відповідної ліцензії;


• забороняються виробництво та зберігання спирту етилового на підприємствах з виробництва біоетанолу;


• забороняються зберігання та транспортування біоетанолу без його денатурації від 1 — 10 відсотків бензину або у разі його використання на експорт та виготовлення етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ) — денатурація здійснюється за умовами укладених договорів.

Особливості ліцензування виробництва біоетанолу встановлено Законом №481. За цим Законом ліцензується також оптова або роздрібна торгівля біоетанолом. Тобто щоб продати пальне, виготовлене власними силами, недостатньо мати ліцензію виробника — потрібна ще й ліцензія на торгівлю (на кожне місце торгівлі!). Окрема ліцензія на зберігання пального не потрібна, якщо готова продукція зберігатиметься або на місці виробництва (що дозволяє ліцензія на виробництво), або на місці торгівлі (що дозволяє ліцензія на торгівлю). Якщо ж виготовлене пальне зберігатиметься десь окремо, звідки буде відправлятися на місця торгівлі, доведеться на кожне таке місце зберігання оформлювати ще й ліцензію на право зберігання.

Акцизний податок Пальне — це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 ПКУ (пп. 14.1.141-1 ПКУ). Тому дуже важливо саме який код УКТ ЗЕД є після виробництва.

У пп. 215.3.4 ПКУ наведено різні види пального із зазначенням коду УКТ ЗЕД, на яке встановлено ставки акцизного податку, наприклад:

• біодизель та його суміші (що не містять або містять менш як 70 мас.% нафти чи нафтопродуктів, одержаних із бітумінозних порід) на основі моноалкільних складних ефірів жирних кислот (коди УКТ ЗЕД 3826 00 10 00 та 3826 00 90 00) — ставка акцизу 106 євро на 1000 літрів;


• паливо моторне альтернативне (код УКТ ЗЕД 3824 99 96 10) — ставка акцизу 162 євро за 1000 літрів.

Якщо підприємство виробляє біопаливо, воно є платником акцизного податку. При реалізації виробленого біопалива датою виникнення податкових зобов’язань є дата реалізації (п. 216.1 ПКУ). При використанні для власних потреб — дата передачі для використання (п. 216.6 ПКУ).

Отже, виробник біопалива повинен зареєструватися платником акцизного податку і зареєструвати акцизні склади, складати і реєструвати акцизні накладні, подавати до ДПС інформацію про залишки підакцизної продукції, застосовувати рівнеміри та витратоміри на складах тощо.

Біоетанол як спирт На акцизних складах, на яких здійснюється виробництво біоетанолу, забороняється виробництво та зберігання інших видів спирту етилового. Норми встановлені пп. 229.1.15 ПКУ.

Ставка акцизного податку для біоетанолу встановлена п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ і становить 133,31 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Розповсюджено норму щодо видачі податкового векселя на виробників біоетанолу, які використовують для виробництва біоетанолу спирт етиловий-сирець (підпункт «ж» підпункту 229.1.5 ПКУ). Водночас податковий вексель не видається суб’єктами господарювання, які одночасно є виробниками спирту етилового-сирцю та біоетанолу (підпункт «ґ» підпункту 229.1.16 ПКУ).

Поняття «реалізація спирту етилового» застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).

Базою оподаткування готової алкогольної продукції згідно з п. 214.4 ст. 214 ПКУ, зокрема, є об’єм та кількість реалізованої продукції.

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямків подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у ст.ст. 225 та 229 ПКУ (п. 216.1 ст. 216 ПКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!