Заголовок тимчасово відсутній
В Інформаційному листі № 20/2021 (https://tax.gov.ua/data/material/000/369/466649/InfoList20.pdf) ДПСУ вказує наступне:
"4. ВИМОГИ ДО РЕЄСТРАЦІЇ НЕРЕЗИДЕНТІВ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКУ НА
ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ
4.1. Чим відрізняються вимоги до визначення платників податку на прибуток
підприємств відповідно до вимог Кодексу, чинних з 1 січня 2021 року, у порівнянні
із попередніми вимогами?
Відповідно до пункту 133.2 статті 133 Кодексу починаючи з 1 січня 2021 року, платниками
податку на прибуток підприємств – нерезидентами визнаються:
- юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують
доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають
дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (прим. 36);
- нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через
постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та
інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку,
встановленому розділом ІІІ Кодексу (прим. 37).
...
4.6. Чи повинен нерезидент, який здійснює діяльність, яка не призводить до
утворення постійного представництва, реєструватися платником податку на
прибуток підприємств?
Ні, не повинен.
Якщо нерезидент через свій відокремлений підрозділ здійснює діяльність, яка зазначена у
відповіді на запитанні 3.2 цього роз'яснення, у такого нерезидента не виникає обов'язків
по реєстрації платником податку на прибуток підприємств, нарахуванню та сплаті цього
податку. Розглянемо це на наступних прикладах:
Ситуація 1. Іноземна юридична компанія, організація здійснює в Україні діяльність через свій
акредитований (зареєстрований, легалізований) відокремлений підрозділ, якому присвоєно
код ЄДРПОУ, однак така діяльність НЕ призводить до утворення постійного
представництва (не є постійним представництвом відповідно до підпункту 14.1.193
пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Відповідно до вимог Кодексу, що діють з 1 січня 2021 року, такий нерезидент та його
відокремлений підрозділ мають стати на податковий облік, як окремі платники податків із
присвоєнням (наданням) відповідних податкових номерів. Однак, такий нерезидент НЕ
зобов'язаний реєструватися платником податку на прибуток підприємств. На практиці, такі
відокремлені підрозділи (представництва) нерезидента називають «некомерційними».
Якщо ж діяльність, яку зазначений нерезидент здійснює через відокремлений підрозділ,
почне відповідати такій, що утворює постійне представництво відповідно до підпункту
14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, – у нерезидента виникне обов'язок звернення до
податкових органів для взяття на облік платником податку на прибуток підприємств до
початку такої діяльності. Наслідком цього має стати присвоєння нерезиденту ознаки
платника податку на прибуток підприємств. На практиці такі відокремлені підрозділи
(представництва) нерезидента називають «комерційними».
Ситуація 2. Іноземна юридична компанія, організація може здійснювати в Україні
господарську діяльність через постійне місце діяльності, яка відрізняється від діяльності,
яка не призводить до утворення постійного представництва відповідно до підпункту
14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.
Такий нерезидент відповідно до вимог Кодексу, що діють з 1 січня 2021 року, має стати на
податковий облік у загальному порядку, як платник податків в Україні. Крім того, такий
нерезидент вважатиметься платником податку на прибуток підприємств, навіть попри те,
що діяльність ведеться не через акредитований (зареєстрований, легалізований)
відокремлений підрозділ, або такий підрозділ відсутній взагалі.
Відповідно, зазначений нерезидент має повідомити податкові органи про необхідність
реєстрації його як платника податку на прибуток підприємств у заяві за формою № 1-ОПН
(див. відповідь на запитання 2.6) до початку ведення зазначеної господарської діяльності.
Окрім того нерезидент має подати до контролюючого органу повідомлення про об'єкти
оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться
діяльність (форма № 20-ОПП)."
Постачальники товарів/послуг такого нерезидента не сплачують з цих коштів податку на репатріацію, оскільки вони отримують кошти від нерезидента, а не сплачують йому кошти.
Проте, при постачанні послуг українськими постачальниками нарахування ПДВ буде залежати від визначення місця постачання даних послуг в залежності від ст. 186 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20240129#n4496).
Додатково рекомендуємо отримати ІПК
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Виправлення значення в Додатку 4 ДФ: як діяти
Відрахування з доходів працівника: нюанси та строки виконання постанови
2. Постанова була отримана…
Звіти з військового обліку: терміни для нових підприємств у 2026 році
Обов'язковість доплати ЄСВ для працівника з неповним днем роботи
Є відповідь АІ
Як заморозити ФОП без закриття та сплати податків
Дисконтування внесків до статутного фонду після виходу учасника
Є відповідь АІ
Перехід ФОП з третьої на другу групу: звіти і податки
Штрафи при позаплановій перевірці за заблокованими ПДВ-накладними
Документи для заяви-розрахунку лікарняного ФОП 5 групи
Виправлення ТТН-ліс: як уникнути проблем з податковою
Наслідки та дії продавця при невиплаті за товар за кордоном
Які наслідки для постачальника при не оплаті товару замовником? Які дії має вчинити продавець…
Є відповідь АІ
Можливість продовження фінансової допомоги та її декларування
Реєстрація ПРРО для ФОПа: особливості інтернет-магазину у 20-ОПП
Чи можна виплатити позикові кошти на іншу картку
Є відповідь АІ
Розрахунок ЄСВ для працівників-інвалідів на лікарняному: нюанси
ФОП з найманими працівниками: чи може бути директором
Є відповідь АІ
Чи може ФОП на другій групі надавати послуги фермеру
Є відповідь АІ

