Заголовок тимчасово відсутній

Роз'їзний характер роботи — це виконання службових обов’язків пов’язане з постійним пересуванням містом. Це не відрядження. За роботу з роз’їзним (пересувним) характером, установлюйте доплату.

Роз’їзний характер роботи не можна встановити наказом. Режими роботи, нормування й оплата праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо) — регулює колективний договір (ч. 2 ст. 13 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП).

В колективному договорі визначте:

• перелік посад (професій), для яких встановлюєте особливий (роз’їзний) характер роботи;


• розмір доплат за нього;


• порядок обліку використання робочого часу працівників із роз’їзним характером роботи.

Роз’їзний характер роботи можна встановити і в трудових договорах.

Службовим відрядженням вважають поїздку працівника за розпорядженням керівника підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримують (фінансують) за рахунок бюджетних організації, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю організації).

Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважають відрядженнями, якщо інше не передбачає законодавство, колективний договір, трудовий договір (контракт) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником) (п. 2 Інструкції № 59).

Вибір рахунку залежить від мети відрядження, завдань відрядженого, а не його приналежності до певної групи персоналу підприємства.

Витрат на відрядження списують в залежності від ситуації на такі рахунки:

23 «Виробництво» - використовується рідко, тільки у випадку коли відрядження напряму пов’язане з собівартістю продукції, робіт, послуг;
91 «Загальновиробничі витрати (проводки)» - використовуємо, якщо відрядження пов’язане з роботою цехів підприємства (налагодження, відкриття цеху тощо), відряджений начальник цеху по своєму спрямуванню і тому подібне;
92 «Адміністративні витрати» - відносимо витрати на відрядження керівного персоналу підприємства, адміністрації та офісних службовців, а також інших працівників, якщо перед ними ставляться загальногосподарські завдання. Наприклад, відрядження водія пов’язане з доставкою документів тощо;
93 «Витрати на збут» - відносимо витрати пов’язані зі збутом продукції, укладенням нових контрактів, рекламою, піарними та іншими маркетинговими заходами;
949 «Інші операційні витрати» - відносимо ті витрати, які не можна віднести до вищенаведених рахунків.

Раді допомогти, звертайтесь ще!