Заголовок тимчасово відсутній

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону № 2136 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої - п’ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України "Про відпустки". Таким чином, на період дії воєнного стану святкові дні, визначені ст. 73 КЗпП, кваліфікуються як дні за графіком роботи працівника. Тобто, якщо колишній святковий день припадає на робочий день за графіком роботи працівника, то такий день є робочим. Якщо ж колишній святковий день припадає на вихідний за графіком роботи працівника, то такий день є вихідним (у цьому випадку колишній святковий день не стає новим робочим днем). Водночас за рішенням роботодавця можна визначити такий день «днем, робота в який не проводиться». Трудове законодавство не містить вимоги про видання наказу щодо затвердження норми тривалості робочого часу. Проте, на практиці для уникнення непорозумінь і тим паче в умовах зміни раніше обчислених норм тривалості робочого часу через воєнний стан, варто видати наказ (з основної діяльності) про затвердження норми тривалості робочого часу наприкллад на грудень 2023 року або січень 2024 року. Однак за невидання такого наказу відповідальність не передбачена.

Раді допомогти, звертайтесь ще!