Заголовок тимчасово відсутній

Пунктом 8 ст. 16 Закону № 3689 передбачено, що майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі, зокрема, на підставі ліцензійного договору. Згідно з таким договором власник свідоцтва (ліцензіар) може видати будь-якій особі (ліцензіату) виключну або невиключну ліцензію на використання знака. Потрібно скласти ліцензійний договір, який передбачає передачу права користування ТМ відповідно до встановлених сторонами умов або Договір про передання виключних майнових прав на ТМ.

Безоплатне отримання виключних майнових прав на торгову марку

1. безоплатне отримання виключних майнових прав на торгову марку не створює виникнення активів в бухгалтерському обліку підприємства та не призводить до виникнення доходів. При цьому в податковому обліку підприємства не виникає податкових різниць з податку на прибуток;
2. безоплатне отримання від нерезидента-пов’язаної особи виключних майнових прав на торгову марку в рамках контрольованих операцій несе в собі потребу відображати такі операції в звіті про контрольовані операції. Невідображення таких операцій у звіті тягне за собою накладення штрафних санкцій;
3. безоплатне отримання від нерезидента виключних майнових прав на торгову марку є операцією з постачання послуг з місцем постачання на митній території України у розумінні ПКУ. Відповідно, безоплатне надання послуг має оподатковуватися ПДВ на загальних підставах. Базою оподаткування є звичайна ціна. ПКУ не містить формалізованого підходу щодо визначення звичайних цін, однак, це не повинно бути перешкодою для платника податку для визначення і сплати податкових зобов’язань з ПДВ. Однак, у випадку підприємства фактично відсутня дата виникнення податкових зобов’язань, що унеможливлює виконання податкового обов’язку;
4. попри відсутність дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та формалізованої процедури для визначення звичайної ціни існує ризик (хоч і незначний) донарахування податкових зобов’язань з ПДВ і нарахування штрафних санкцій, в т.ч. за нереєстрацію податкових накладних.

Платежі за використання торговельної марки на підставі невиключної ліцензії можуть бути віднесені до роялті, оскільки невиключна ліцензія не надає право ліцензіату продати або іншим способом здійснити відчуження торговельної марки (об'єкта інтелектуальної власності).

Так, відповідно до пп. 14.1.225 ПКУ роялті вважається будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі на будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги).

Бухгалтерський облік роялті

Платежі з виплати роялті відображаємо в бухгалтерському обліку за правилами п. 7 НП(С)БО 16 «Витрати» датою нарахування за конкретний звітний місяць. Витрати, які неможливо прямо прив’язати до доходу певного періоду, відображаємо у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені: або до складу адміністративних витрат, або витрат на збут. У такому разі витрати виникають у періоді їх здійснення (тобто на дату нарахування). Пам’ятайте, що порядок, строки та розміри виплачуваних роялті мають бути обумовлені в ліцензійному договорі. Якщо виплачувані роялті можна прив’язати до конкретного об’єкта витрат, то в такому разі суми роялті включаємо в собівартість продукції (робіт, послуг) і визнаємо ці витрати одночасно з визнанням доходу від реалізації такої продукції. Якщо вам важливі нюанси бухгалтерського обліку, тоді реєструйтеся на безоплатну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Раді допомогти, звертайтесь ще!