Заголовок тимчасово відсутній

Кабмін постановою від 16.06.2023 р. № 662 затвердив Порядок здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюють Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, Міністерство цифрової трансформації.

Я не можу погодитися, що бухгалтер повинен прозодити якийсь фінмоніторінг (тобто бути об'єктом). Навпаки, він мав би зареєструватися як суб'єкт фіінмоніторингу. Суб'єкт - це той, хто його здійснює.За нереєстрацію є відповідальність.

Отже, Порядок №662 стосується доволі широкого кола суб'єктів первинного фінансового моніторингу (далі – суб’єкти ПФМ). Так, йдеться про таких суб’єктів ПФМ, яких контролює Мінфін: суб’єктів аудиторської діяльності, бухгалтерів, а також суб’єктів господарювання, які:

– надають послуги з бухобліку;

– здійснюють консультування з питань оподаткування;

– надають посередницькі та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном;

– здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і камінням та виробами з них;

– проводять лотереї та/або азартні ігри;

– провадять торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності.

Загрози для бухгалтера-підприємця, якщо він уникає обліку, є серйозними. Якщо підприємець не реєструється в Держфінмоніторингу, може виникнути питання щодо можливих штрафів. Згідно з ч. 5 ст. 32 Закону № 361 передбачено фінансову відповідальність за порушення в сфері фінмоніторингу, включаючи штрафи. Важливо зауважити, що порушення, таке як невзяття на облік у Держфінмоніторингу, може підпадати під штраф, який може сягати до 51 000 грн.

Навіть якщо сам штраф не передбачений для конкретного порушення, інші заходи впливу можуть бути застосовані згідно з Законом № 361. Це може включати письмові застереження, анулювання ліцензії, покладання обов'язку відсторонення посадової особи та інші заходи відповідно до важливості порушення.

Також важливо враховувати, що розмір штрафу може бути до 51 000 грн, і в реальній практиці ця сума може бути меншою, враховуючи обставини. З огляду на це, можливо, контролюючий орган обмежиться письмовим застереженням, а не негайним штрафом, враховуючи характер порушення та його серйозність.

Мінфін, Мін’юст (а також за його дорученням територіальні органи Мін’юсту), Мінцифри (далі - суб’єкти держфінмоніторингу) мають право проводити планові/позапланові перевірки, зокрема виїзні/безвиїзні.

Періодичність здійснення таких заходів встановлюється суб’єктами держфінмоніторингу залежно від рівня ризику суб’єкта ПФМ бути використаним для злочинної діяльності.

Планова/позапланова перевірка здійснюється суб’єктами держфінмоніторингу, зокрема, для:

1) з’ясування мети та суті операцій, які здійснюють суб’єкт ПФМ та/або про які їм стало відомо;

2) виявлення ризиків, які можуть становити загрозу для безпеки та стійкості діяльності суб’єкта ПФМ, секторів їхньої діяльності, а також стабільності фінансової системи України;

3) оцінки якості системи управління ризиками суб’єкта ПФМ;

4) оцінки дотримання суб’єктом ПФМ вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

Підставою для планової перевірки є включення суб’єкта ПФМ до плану-графіка проведення перевірок на відповідний квартал. Такий План-графік затверджується наказом та оприлюднюється на офіційному веб-сайті суб’єкта держфінмоніторингу не пізніше ніж за 10 робочих днів до початку відповідного кварталу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!