Заголовок тимчасово відсутній

Так, очевидно виникло не порізуміння.

З огляду на НПСБО 26 виплати за невідпрацьований час (відпустки), які підлягають накопиченню, визнають зобов’язанням через створення забезпечення у звітному періоді. Тобто, створюємо забезпечення: Д23, 91–94 т Кт 471. На протязі року маємо його використати при наданні відпустки: Дт 471 Кт 661, 651.

Після проведення інвентаризації резерву відпусток визначається різниця між розрахунковою сумою резерву на кінець року та сальдо кт 471. Як результат може бути або додатне значення, або від’ємне. Якщо значення додатне – донараховується резерв у тому ж порядку, що й нараховується резерв: Дт 23, 91–94 — Кт 471.

Якщо значення від'ємне – сума резерву зменшується. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, його суму включають до складу доходу звітного періоду, тобто показують на субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» (п. 5 П(С)БО 11). Сальдо субрахунку 471 включають до ряд. 1660 «Поточні забезпечення» Балансу.

Залишок резерву розраховуємо - середньоденна оплата праці працівника підприємства, у якого є невикористані дні відпустки станом на кінець року помножене на кількість невикористаних днів відпустки працівника підприємства станом на кінець року та помножене на коефіцієнт, що збільшує нарахування на суму ЄСВ. Ця сума становить сальдо субрахунку 471 станом на 31.12.2023 р.

У січні 2024 року визначають коефіцієнти для створення резерву відпусток згідно з даними 2024 року і проводять відрахування до резерву за січень 2024 року. Суму резерву відпусток станом на 31.12.2023 р. продовжуємо враховувати і за рахунок цих сум провадять списання нарахування відпускних працівникам, яким надано відпустку у 2024 році.

Раді допомогти, звертайтесь ще!