Заголовок тимчасово відсутній

Відмінність між цими видами полягає у тому, що при звільненні з поважних причин працівник не зобов’язаний повідомляти працедавця про звільнення за 2 тижні. Працівник має можливість бути звільненим у строк, про який просить (ч. 1 ст. 38 КЗпП).

До таких поважних причин відносяться , зокрема:

- переїзд на нове місце проживання;

- переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;

- вступ до навчального закладу;

- неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;

- вагітність;

- догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;

- догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;

- вихід на пенсію;

- прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин.

У разі звільнення з поважних причин, в заяві слід вказати не тільки передбачувану дату звільнення, а й причину такого звільнення, а також докласти підтверджуючі документи.

Законодавством передбачено обов’язкове документальне підтвердження поважності причини для звільнення у двох випадках: неможливість проживання у даній місцевості та догляд за хворим членом сім’ї. Ці обставини повинні бути підтверджені медичним висновком.

Щодо документального оформлення поважності інших причин, то в законі немає вказівки на обов’язковість надання роботодавцю підтверджуючих документів. Але, виходячи із звичаїв ділового обороту, вимог до оформлення кадрових документів, поважність причини повинна бути доведена, оскільки у даному випадку звільнення відбувається без обов’язкового дотримання двотижневого терміну попередження про звільнення.

Запис про звільнення у трудовій книжці також повинен проводитися із зазначенням поважної причини звільнення.

Так, наприклад, до трудової книжки працівника роботодавцем вноситься запис: «Звільнений за власним бажанням у зв’язку із переїздом на нове місце проживання, ст.38 КЗпП України». Дана вимога передбачена п. 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 р. №58.

Раді допомогти, звертайтесь ще