Заголовок тимчасово відсутній

Якщо працівники мають бажання звільнитися - затримувати їх роботодавець права не має, й повинен провести всю необхідну процедуру у день звільнення із дотриманням чинного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП, роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення , письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116 КЗпП) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. Якщо ж працівники не наполягають на звільненні, у разі, якщо жодна сторона не може наразі виконати своїх обовʼязків по відношенню до іншої (роботодавець - надати роботу, а працівник - її виконувати), трудовий договір може бути прихупинений на період воєнного стану або до відновлення діяльності підприємства (чи звільнення працівника) за ст. 13 Закону 2136 від1 5.03.2022 року.

Податки є частиною зарплати працівника, що мажє бути утримана роботодавцем на сплачена до бюджету у день виплати заробітної плати. Тобто наразі у вас є заборгованість і перед бюджетом. Відповідно до пп. 168.1.2 Податкового кодексу України, працедавець на момент виплати заробітної плати робітникам має також сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір на підставі єдиного платіжного документа. Однак, п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу зазначає, що у разі, коли платник податків не може своєчасно сплатити зазначені податки, він має право на відтермінування строком на 3 місяці після скасування воєнного стану в Україні. Таким чином, на час війни можна не сплачувати податки, а сконцентруватися на виплаті грошей підлеглим, проте контроль банків за ситуацією вашого підприємства у частині сплати ПДФО та ЄСВ не скасовується.

Що стосується сплати єдиного соціального внеску, на період дії воєнного стану штрафні санкції за невиконання податкових зобов’язань не застосовують, відповідно до п. 9-21 VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону про ЄСВ.

Також, відповідно до п. 3 та 4 ст. 10 закону 2136 від 15.03.2022 року, у випадку порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, роботодавець повинен довести, що це порушення сталося саме внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Якщо вищезгадані обставини не доведено - роботодавець несе відповідальність згідно з законодавством. Звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили (форс-мажор) не звільняє від виконання самого зобов’язання.

Таким чином після усунення вищезгаданих обставин, особа зобов’язана виконати всі свої зобов’язання перед іншою стороною. Якщо працівники мають бажання звільнитися - затримувати їх роботодавець права не має, й повинен провести всю необхідну процедуру у день звільнення із дотриманням чинного законодавства. Раді допомогти, звертайтесь ще