Заголовок тимчасово відсутній

Із 01.04.2023 р. у цьому ключі змін не відбулося.

Згідно з норм чинного законодавства, добові потрібно виплачувати до направлення у відрядження відповідно до кількості календарних днів періоду перебування у відрядженні згідно з наказом про відрядження.

А у випадку продовження строку відрядження, оформлювати відповідний наказ про продовження строку відрядження і доплачувати добові за продовжений період відрядження.

Відповідно до ч.2 ст.121 КЗпП (zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

Тому виплачувати добові до відправлення працівника у відрядження.

Але конкретні строки видачі авансу чи придбання квитків, бронювання житла на відрядження чинними нормативними документами не встановлені. Тому роботодавець має право видати грошові кошти працівнику в будь-який час (нехай навіть за місяць до відправлення працівника у службову поїздку), але з урахуванням таких обмежень:

1) не раніше дати підписання керівником підприємства наказу (розпорядження) про направлення у відрядження. Причина в тому, що наказ (розпорядження) є підставою для видачі готівкових авансових коштів. До речі, про це йшлося в листі Мінсоцполітики від 07.11.2013 р. № 998/13/155-13, а також у давніх листах Мінфіну від 18.10.2006 р. № 31-18030-07-25/21780 і НБУ від 08.07.2004 р. № 11-113/2295-6866;

2) видачу готівки можна здійснювати тільки за умови, що працівник уже відзвітував за отримані раніше підзвітні суми (абз.7 п.19 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. №148 - zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17.