Заголовок тимчасово відсутній

Відповідь на запитання: Податківці зазначали, що у разі перевищення суми списаної позики фізичної особи, за якою минув строк позовної давності, розміру 50% прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, вона включається до місячного оподатковуваного доходу фізичної особи (пп. 164.2.7 ПКУ). Водночас ПДФО та військовий збір із суми такої списаної позики фізособа повинна самостійно сплатити за результатами річного декларування. В свою чергу підприємство-позикодавець має відобразити позику, списану у зв'язку із закінченням строку позивної давності, у додатку 4ДФ з ознакою доходу "107". Якщо сума списаної позики не перевищує вказану межу, то вона не підлягає оподаткуванню. Підприємство відображає її у додатку 4ДФ з ознакою доходу "194". Щодо ПнП податківці зазначали, що у позикодавця прострочена дебіторська заборгованість позичальника є фінансовим активом. Відповідно, якщо заборгованість по позиці є поточною, під неї позикодавець повинен створити резерв по сумнівним боргам. Позикодавець- платник ПнП збільшує свій фінрезультат до оподаткування на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (пп. 139.2.1 ПКУ). Крім того, фінансовий результат збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги неплатнику податку на прибуток (крім фізичних осіб) (пп. 140.5.10 ПКУ). У разі списання довгострокової заборгованості (під яку резерв по сумнівним боргам не створюється) або суми резерву по сумнівним боргам не вистачає, безнадійна заборгованість списується з відображенням у складі інших операційних витрат. Оскільки ця заборгованість відповідає податковим ознакам безнадійності, зокрема пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ, то у ході її списання позикодавець зменшує фінрезультат до оподаткування (пп.139.2.2 ПКУ). Раді допомогти, звертайтесь ще