Заголовок тимчасово відсутній

Відповідно до п.297.1 ПКУ платники єдиного податку звільняються від податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування).

У такому разі подається декларація з плати за землю, оскільки не звільняються від подання податкових декларацій з плати за землю юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або мають земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню. od.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/643029.html

Однак у п.286.1 ПКУ вказано, що підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

Якщо на дану земельну ділянку взагалі відсутні правовстановлюючі документи, то фактично відсутні дані, необхідні для обчислення земельного податку.

Слід вирішити питання щодо правовстановлюючих документів на земельну ділянку.