Заголовок тимчасово відсутній

Відповідь на запитання: Ст. 127 КЗпП дозволяє робити утримання із зарплати для погашення виданого авансу, але тільки за умови, що співробітник не оспорює підставу й розмір утримання. При кожній виплаті зарплати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20% місячного заробітку працівника (ст. 128 КЗпП). У разі згоди працівника підприємству треба видати наказ про утримання із зарплати. Водночас зауважте, що такий наказ слід видати протягом місяця після закінчення строку, установленого для подання авансового звіту і повернення залишку авансу. Відповідно до пп. 170.9.2 ПКУ Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається роботодавцеві до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку: - завершує відрядження; - завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту. Відповідно до пп. 170.9.3 ПКУ, якщо особа - платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами). Якщо після спливу всіх строків працівник не надав звіт вчасно та не повернув кошти, роботодавець має утримати із суми витрачених без звіту та не повернутих коштів ПДФО та ВЗ, а також відобразити суму наданого оподатковуваного доходу працівнику у додатку 4ДФ до Розрахунку. Раді допомогти, звертайтесь ще