ТТН 2025: запитання-відповіді

Можна використовувати стару форму, але щоб там були всі необхідні обов'язкові реквізити? Чи потрібно використовувати тільки ту форму, що приведена у наказі №1332?

Потрібно використовувати тільки ту форму, що приведена у наказі Мінрозвитку від 14.11.2024 №1332 «Про затвердження Змін до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні».

А ті реквізити, які не є обов'язковими для того чи іншого випадку – не заповнювати. Відмінність між «встановленою формою» та «довільною формою з обов'язковими реквізитами» як раз і полягає в тому, що форма має бути саме з наказу, однакова у всіх. Наприклад, колонки з тушами ті, хто не має до цього відношення, залишають пустими.

Чи обов'язково вносити зміни в ТТН з 03.01.2025? І якщо не вносити, то яка відповідальність?

Заповнення ТТН за невстановленою формою робить її недійсною, тобто – це буде розцінюватись як відсутність ТТН. Відповідальності конкретно за це не передбачено. Але відсутність ТТН є підставою для відмови у розблокуванні податкових накладних, у разі сумніву в реальності здійснення операцій.

Разом із тим, ТТН є єдиним документом для всіх учасників процесу перевезення, і у разі відсутності ТТН факт перевезення не буде підтверджено. А отже, витрати на послуги доставки не буде підтверджено документально.

Щодо зняття податкового кредиту з ПДВ, то не секрет, що такі спроби з боку контролерів можуть бути. І хоч рішення судів здебільшого позитивні на користь платника, але не кожного разу є можливість вирішувати справу у суді.

Також, якщо мова йде про обов'язкові реквізити щодо ваги транспортного засобу, відповідальність у розмірі до 51000 грн може настати за ст. 132-2 КУпАП, але тільки у разі, коли було перенавантаження. Якщо порушення правил перевезення немає, то як би не була заповнена ТТН, штрафи за цією статтею не застосовується.

Отже, основні «неприємності» – це невизнання операцій реальними та проблеми із витратами на перевезення.

Чи є обов'язковою виписка ТТН при відвантаженні товару?

Так, якщо відвантаження відбувається в автомобільний транспорт, вантажовіправник складає ТТН.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту від 14.10.1997 №363 (далі – Правила №363) та Закону України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон №2344):

товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов’язкові реквізити, передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт» та цими Правилами.

А згідно ст. 48 Закону №2344, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

• для автомобільного перевізника – документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

• для водія – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відсутність ТТН – порушення, за яким згідно ст. 60 Закону №2344 накладається штраф на перевізника у розмірі 1000 НМДГ (17 тис. грн).

Звісно, якщо відбувається відвантаження без перевезення автотранспортом – то ТТН за формою з Додатка 7 Правил №363 не складається. Цей документ безпосередньо стосується автомобільного перевезення, якщо такого немає – то немає і ТТН.

З 03.01.2025 слід застосовувати нову форму ТТН та чи будуть штрафи відносно складених за старою формою?

За невірне складання ТТН передбачені штрафи за ст. 132-2 КУпАП 3000 нмдг (51 000 грн) – за невірне вказання даних про вантаж. Але вантажовідправник відповідатиме за внесення недостовірних відомостей про масу вантажу до ТТН лише у разі перевищення транспортним засобом, яким перевозять зазначений вантаж, вагових нормативних параметрів, визначених законодавством.

В ПКУ штрафів за невірну виписку ТТН немає. Однак, відсутність або неналежна форма ТТН може призвести до невизнання витрат на перевезення господарськими витратами, а операцію з постачання – нереальною, що призведе до невизнання податкового кредиту у покупця.

Які податкові наслідки в покупця-платника ПДВ, якщо в ТТН не заповнені реквізити «Вантажно-розвантажувальні операції» (надходження ТМЦ від постачальника із залученням стороннього перевізника-платника ПДВ, за послуги перевезення сплачує покупець-платник ПДВ)?

Законодавчо ніяких наслідків не передбачено, і це не є обов'язковий для заповнення реквізит.

Це реквізит обов'язкової форми, але як обов'язковий для заповнення в Законі №2344 не зазначений. Але оскільки підприємство буде включати вартість перевезення до собівартості товарів та користуватися податковим кредитом, не виключено, що відсутність записів може викликати питання.

Як правильно в ТТН вказати реквізит «Вид перевезень», якщо перевозимо власний товар територією України (тобто за доставку нам ніхто не сплачує)?

Реквізит «Вид перевезень» у ТТН передбачає зазначення виду роботи перевізника за відрядним тарифом, за погодинним тарифом, за по кілометровим тарифом, централізовані перевезення тощо (лист Мінінфраструктуривід 11.03.2014 №2455/25/10-14).

Зауважимо, «тощо» дає можливість у даному випадку заповнити цей реквізит словами «за свій рахунок» або аналогічним формулюванням.

Чи можна ТТН з 03.01.2025 заповнювати змішаним способом – друк та від руки?

Так, можна. Це питання не регламентоване ані Правилами №363, ані змінами до них. Але визначення ТТН, як первинного документа, дозволяє скористатися загальними положеннями Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №996) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88 (далі – Положення №88). Ні Закон № 996, ні Положення №88 не містить такої вимоги, що коли текст первинного документа набраний машинописом, то і всі реквізити цього документа повинні бути заповнені машинописним текстом. Навпаки, з вимог Положення № 88 можна зробити протилежний висновок.

Так, у Положенні №88 визначено:

• первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади, але можуть оформлятися і з використанням бланків, самостійно виготовлених суб'єктом господарювання (п. 2.7);

• записи в первинних документах повинні робитися тільки чорнилом темного кольору, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та інших засобів, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого строку зберігання документів і запобігали внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень (п. 2.10);

• пусті рядки в первинних документах підлягають обов'язковому прокреслюванню (п. 2.11).

Звідси можна зробити висновок, що цілком допустимим є складання первинного документа «комбінованим» способом: коли основний текст документа (бланк) виготовлений машинописним способом, а для окремих реквізитів залишені пусті рядки, куди ручкою вписуються необхідні дані.

Чи має в ТТН місце складання і пункт завантаження мати однакові адреси?

Місце складання – це населений пункт. Не адреса, а місто, село чи селище. Місце складання первинного документа – це населений пункт, де в момент складання документа фактично знаходилася людина, яка його склала.

У випадку, коли йдеться про ТТН, досить природно, що цей документ складається в тому ж самому населеному пункті, де завантажується автомобіль. Адже складання його передбачає обізнаність особи, що його склала, із процесом навантаження, параметрами ТЗ, вагою і таке інше.

Повна адреса зверху, де місце складання, не зазначається.

Підприємство не здійснює діяльність з виробництва та / або введення в обіг сировини, отриманої в результаті забою сільськогосподарських тварин. У формі ТТН, де відомості про вантаж, мають бути обов'язково колонки 3 та 4? Чи можна формувати ТТН без цих колонок, а тільки колонки 1,2 темп. режим, 5, 6, 7 тощо?

Так, коли мова йде про транспортування харчових продуктів, може бути ситуація, що це не є саме така сировина, але все одно потребує температурного режиму.

Тож така графа має бути обов'язково заповнена, а графи щодо ідентифікації тварин та типу м'яса лишаються пустими. В примітках вказано до гр. 3 та 4 – відомості заповнюються у разі перевезення туш, напівтуш, четвертин, відрубів, шматків м'яса.

Отже, коли транспортується інша продукція, яка вже не є сировиною, а є обробленим напівфабрикатом чи іншим харчовим продуктом, заповнюється тільки температурний режим (за потреби).

Кого вантажовідправник повинен зазначати в ТТН в рядку «Автомобільний перевізник» – експедитора чи безпосередньо перевізника?

Це відповідає порядку заповнення ТТН, визначеного в Правилах №363 та Законі №2344, та є обов’язковим реквізитом.

Разом із тим, у разі необхідності зазначення також і експедитора, доцільно згідно з пунктом 11.1 Правил №363 додати додатковий реквізит «експедитор» та ввести дані останнього.

Таке заповнення підтверджується відповіддю на аналогічне питання, наведеною в інформаційній довідці Міністерства розвитку громад та Держтрансбезпеки, яка знаходиться за посиланням.

У ТТН можна зазначати найменування вантажу - товари в асортименті згідно з накладною? Чи повинно чітко відповідати формулюванню у первинних документах, що супроводжують постачання товарів?

Чи є обов’язковим реквізитом таблиця вантажно-розвантажувальні операції в бланку ТТН 2025 року?

Відповідно до ст. 48 Закону №2344 відомості про вантажно-розвантажувальні операції не зазначені серед обов'язкових реквізитів. Це означає, що у разі відсутності заповнення такої таблиці ТТН не втрачає чинності з точки зору транспортного законодавства.

Однак, якщо звернутися до Інформаційної довідки, яку надали разом Міністерство розвитку громад та територій України та Державна служба України з питань безпеки на транспорті, ми знаходимо відповідь на аналогічне питання, що місце та час навантаження та розвантаження відповідно до ст. 50 Закону №2344 є істотними умовами Договору про перевезення.

Отже, як можна зрозуміти таку відповідь? Звернемося до визначення ТТН, яке наведено в Законі №2344 та Правилах №363, і з нього вбачаємо, що відсутність заповнення таблиці вантажно-розвантажувальних операцій позбавляє учасників належним чином підтвердити:

• витрати на такі операції;

• претензії сторін одне до одної щодо порушень умов договору перевезення у частині своєчасності виконання перевезення, а також доставки в належне місце, зазначене в договорі.

Також незаповнення цього розділу унеможливлює однозначне встановлення моменту переходу відповідальності за вантаж, зокрема — в аспекті визначення винної сторони у випадку його пошкодження або втрати. У судовій практиці така невизначеність може бути розцінена як порушення обов’язку належного документального оформлення перевезення, що, своєю чергою, послаблює позиції сторони у разі спору.

Крім того, для вантажовідправника це створює ризик неможливості підтвердити фактичне надання послуги перевезення або її обсягів з метою формування витрат у бухгалтерському та податковому обліку. Зокрема, при перевірках податковими органами можуть виникати запитання до реальності господарської операції, якщо один з істотних елементів маршруту — навантаження або розвантаження — не задокументований.

З боку вантажоодержувача або перевізника відсутність записів про час і місце розвантаження унеможливлює фіксацію порушення строків доставки або умов вивантаження, що може бути важливим при пред’явленні вимог щодо якості виконання транспортної послуги чи застосуванні штрафних санкцій.

Таким чином, хоча таблиця вантажно-розвантажувальних операцій не є обов’язковим реквізитом ТТН відповідно до Закону №2344, її наявність забезпечує належну доказову базу у господарських, податкових та потенційно судових спорах. Відтак, заповнення цього розділу є доцільним і рекомендованим з точки зору ділової обачності та юридичної безпеки.

У новій формі ТТН від 03.01.2025 у графі Відомості про транспортний засіб (автомобіль / автопоїзд / комбінований транспортний засіб) потрібно зазначити довжину, ширину і висоту. Як бути, якщо це фура, в якої окремо йде тягач і причіп з різними реквізитами?

Це буде комбінований транспортний засіб (ТЗ) – зазначаються габаритні розміри фури повністю із тягачем з причепом. Тобто зазначається габарит ТЗ повністю в такому вигляді, як він виїжджає на дорогу.

Відповідно до нової форми ТТН з 03.01.2025 в рядку «Відомості про транспортний засіб», а саме інформація про вагу потрібно зазначати: (загальна вага / маса з навантаженням та маса брутто, т), виникає питання, тепер вказувати 3 різні маси в одному полі?

Так, в ідеалі має бути три цифри:

• вага без вантажу (споряджена маса) – з техпаспорту,

• гранично допустима вага із вантажем. Але не для всіх авто така величина зазначена в техпаспорті, наприклад, для вантажно-пасажирських – її може не бути, тоді цей параметр буде не заповнений,

• і нарешті реальна вага автомобіля разом із цим конкретним вантажем в цій поїздці – маса брутто.

Як у новій ТТН правильно зазначати відомості про транспортний засіб і причіп. Наша компанія винаймає тягачі з одним або двома причіпами, самоскиди. Не зрозуміло, які параметри вказувати після риски - складати разом вагу тягача, вантажу(масу бруто) і вагу причіпа (причіпив), чи інформація по тягачу і причіпу це окремі суми?

Габарити вказуються, як для автопоїзду чи комплексного ТЗ, тобто загальні габарити.

Вагові параметри також – для ТЗ в цілому, тобто вага без вантажу – це сума складових, тягача та причіпу. А вага автомобіля брутто – це вага усього транспортного засобу (составу) та всього вантажу, як результат зважування після навантаження при виїзді на маршрут. Цей параметр є ключовим для габаритно-вагового контролю.