Відмінність трудового договору від ЦПД

Позивач у справі, є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності за КВЕД 22.23 є «Виробництво будівельних виробів із пластмас» та є платником єдиного податку ІІ групи.  

Відповідно до наказу Управління Держпраці було проведено інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю ФОП. За результатами інспекційного відвідування складено акт від 22.12.2020. Встановлені порушення щодо:

1. не укладення трудового договору з працівником;
2. допущення до роботи працівника без укладення трудового договору;
3. не повідомлення про його прийняття на роботу орган ДПС.

ФОП звернулась до суду з позовом, у якому просила скасувати попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю від 22.12.2020 та припис про усунення виявлених порушень від 22.12.2020.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував припис Управління Держпраці про усунення виявлених порушень від 22.12.2020. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Апеляційний суд відмовив у задоволені позову повністю.

Суд апеляційної інстанції встановив, що працівник дійсно працював у ФОП столяром у цеху з виробництва вікон, тобто виконував трудові функції згідно з видом діяльності позивача.

У матеріалах справи міститься наданий позивачем цивільно-правовий договір від 02.12.2020, укладений між ФОП (замовник) і працівником (виконавець), згідно якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати в строк з 02.12.2020 по 10.12.2020 з виготовлення металопластикових вікон у кількості 40 шт.

Суд апеляційної інстанції встановив, що усні пояснення працівника, про те, що він працює у ФОП столяром в цеху по виробництву вікон, надані 10.12.2020, не узгоджуються із поданими позивачем документами, а саме, в частині укладення цивільно-правової угоди від 02.12.2020 та виконання її умов у подальшому.

При цьому, судом враховано, що договір про виконання робіт від 02.12.2020 під час проведення інспекційного відвідування надано не було і позивач не заявляла про його наявність, хоч і була присутня під час інспекційного відвідування, а інші документи складені після проведення інспекційного відвідування.  

Відтак суд апеляційної інстанції, на думку Верховного Суду (далі – ВС), слушно зауважив, що вказані обставини свідчать про обґрунтований сумнів укладення між ФОП та працівником станом на 10.12.2020 (на момент інспекційного відвідування) цивільно-правового договору про виконання робіт.

ВС вказав на те, чим цивільно-правовий договір відрізняється від трудового.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Отже, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Основними ознаками трудового договору, є:

1. праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи);
2. шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу;
3. праця має гарантовану оплату;
4. виконання роботи певного виду (трудової функції);
5. трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час;
6. здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу;
7. виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці;
8. встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності;
9. застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

За такого правого регулювання та встановлених обставин, ВС погодився з позицією суду апеляційної інстанції, що ФОП зобов`язана була укласти трудовий договір на строк, встановлений за погодженням сторін, відповідно до якого прийняти працівника на роботу та повідомити органи ДПС про прийняття його на роботу.

Джерело: постанова ВС від 20.11.2024 у справі №460/1007/21