Режим експортного забезпечення товарів (РЕЗ): що це таке і коли він почне працювати

Коли почне працювати РЕЗ

Як передбачено п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 09.05.2024 №3706 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (далі – Закон №3706) РЕЗ почне діяти тільки після того, як Кабмін прийме рішення про його запровадження і після приведення у відповідність та прийняття усіх необхідних підзаконних нормативно-правових актів.

19 жовтня цього року Кабмін прийняв постанову, відповідно до якої запроваджує в Україні РЕЗ. Така постанова набере чинності з 10 числа місяця, наступного за місяцем її опублікування, але не раніше ніж через 30 днів після приведення у відповідність та прийняття усіх необхідних підзаконних нормативно-правових актів, а також після забезпечення можливості обробки інформації, визначеної Законом №3706 в інформаційно-комунікаційних системах центральних органів виконавчої влади.

Тобто в разі експорту окремих видів товарів податкова накладна виписується на дату завершення процедури митного оформлення за ставкою ПДВ 0%.

Про які саме документи йде мова, розповімо далі.

Отже, щоб ви були готові зустріти РЕЗ у всеозброєнні, розглянемо, що це таке.

У чому полягає суть РЕЗ

Суть РЕЗ полягає у встановленні особливостей здійснення операцій з експорту окремих видів товарів у порядку та на умовах, визначених ст. 19-2 «Особливості здійснення операцій з експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану (режим експортного забезпечення)» Закону україни від 16.04.1991 №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон №959).

Зверніть увагу! На період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого КМУ, за операціями з експорту сільгосппродукції, до якої застосовується цей режим, забороняється:

1. зарахування зустрічних вимог;
2. використання рахунків резидентів, відкритих за кордоном, для отримання грошових коштів від нерезидентів;
3. використання інших форм грошових розрахунків із нерезидентом, що не передбачають рух коштів в інвалюті з-за кордону на рахунки резидентів в Україні.

Якщо коротко, то РЕЗ передбачає:

1. Експорт окремих видів товарів виключно зареєстрованими платниками ПДВ.
2. Встановлення мінімальних експортних цін на товари, щодо яких діє режим експортного забезпечення.
3. Оформлення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних попередньої податкової накладної (далі – ПН) до початку процедури митного оформлення товарів.
4. Електронний обмін інформації між Національним банком, Державною податковою службою та Держмитслужбою для відстеження та контролю дотримання експортерами вимог законодавства.

А тепер пройдемося по першим трьом пунктам.

Експорт окремих товарів тільки платниками ПДВ

Тут все зрозуміло. Здійснювати експорт товарів, на які розповсюджується РЕЗ, зможуть тільки платники ПДВ. Тобто, якщо вивезення таких товарів буде здійснювати неплатник ПДВ, то йому скоріше за все, відмовлять у митному оформленні.

До яких товарів застосовується РЕЗ?

Відповідно до ст. 19-2 Закону №959 цей режим застосовується до видів продукції, що класифікуються за такими кодами УКТЗЕД:

1. 0409 00 00 00 – мед натуральний;
2. 0802 31 00 00 – горіхи волоські у шкаралупі;
3. 0802 32 00 00 – горіхи волоські без шкаралупи;
4. 1001 – пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);
5. 1002 – жито;
6. 1003 – ячмінь;
7. 1004 – овес;
8. 1005 – кукурудза;
9. 1201 – соєві боби;
10. 1205 – насіння ріпаку або кользи;
11. 1206 00 – насіння соняшнику;
12. 1507 – олія соєва;
13. 1512 – олія соняшникова;
14. 1514 – олія ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична;
15. 2306 – макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів соєвої та арахісової олії.

На яку продукцію не поширюється режим експортного забезпечення?

Цей режим не застосовується до операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту окремих видів товарів, які:

1. вивозяться як припаси транспортними засобами комерційного призначення відповідно до ст. 229 Митного кодексу;
2. включені до товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТЗЕД, які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень п. 1-5 розд. IX Закону України від 30.06.1993 №3348-XII «Про карантин рослин».

Мінімально допустимі експортні ціни

Експорт окремих товарів буде дозволено за умови, що експортна ціна (зазначена в ЗЕД-контракті) є не нижчою, ніж мінімально допустимі експортні ціни (далі – мінімальні ціни). Такі мінімальні ціни встановлюватиме Мінагрополітики.

Порядок затвердження мінімальних цін Кабмін вже визначив постановою від 20.08.2024 № 944 (далі – Постанова №944).

При цьому враховуються передбачені законодавством України умови поставки і розрахунків, стан кон’юнктури зовнішніх і внутрішніх ринків, цінова інформація та прогнози щодо можливих цінових коливань, контрактна практика щодо відповідного товару на відповідному ринку та інша інформація кон’юнктурно-цінового характеру.

Мінагрополітики буде визначати мінімальні ціни на окремі види товарів з урахуванням умов поставок відповідно до Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «Інкотермс» (далі – умови поставок), обсяг експорту яких був найбільший за останні п’ять років. Умови поставок для різних видів товарів зазначені у додатку 1 до постанови № 944.

Мінімальні ціни будуть розраховуватися на підставі знеособленої інформації Держмитслужби у розрізі митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа з урахуванням умов поставок за попередній місяць із застосуванням десятивідсоткового дисконту за формулою, наведеною у п. 5 Постанови №944.

Інформацію для затвердження мінімальних цін Мінагрополітики отримуватиме від Держмитслужби, яка щомісяця до 5 числа буде подавати Мінагрополітики знеособлену інформацію щодо експорту окремих видів товарів за попередній місяць. Мінагрополітики на підставі отриманої інформації визначатиме мінімальні ціни кожного виду товару з урахуванням умов поставок та щомісяця до 10 числа затверджуватиме їх шляхом прийняття відповідного рішення (наказу).

Інформація про затвердження мінімально допустимих експортних цін розміщуватиметься на офіційному веб-сайті Мінагрополітики не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення (наказу). Такі ціни будуть застосовуватися з дня, наступного за днем їх розміщення на офіційному веб-сайті Мінагрополітики. До моменту розміщення нових цін будуть застосовуватися затверджені мінімально допустимі експортні ціни за попередній місяць.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з експорту товарів, на які поширюється РЕЗ

Такі особливості визначено новим п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Так, платник ПДВ, який експортує сільгосппродукцію, на яку поширюється режим експортного забезпечення, повинен до дня подання митної декларації скласти податкову накладну (далі – ПН) на експорт такої продукції та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

При цьому базою оподаткування для оформлення такої ПН буде договірна (контрактна) вартість, але не менша за мінімальні ціни, визначені за офіційним курсом НБУ, що діє на 0 годин дня реєстрації ПН (пп. 97.3 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

Така ПН має бути відображена в декларації з ПДВ не в періоді її складання, а в періоді, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України (пп. 97.5 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

Особливості оформлення цієї ПН такі:

1. складається окремо на кожний вид продукції, тобто за кожним кодом УКТЗЕД має бути виписана окрема ПН;
2. кількісна одиниця виміру зазначається в ній тільки в кілограмах.

Квитанція щодо прийняття / неприйняття або зупинення цієї ПН може надходити протягом трьох операційних днів із дня подання ПН на реєстрацію.

Якщо з дати реєстрації в ЄРПН ПН, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, минуло 30 календарних днів і не оформлено митну декларацію на такі товари, реєстрація такої ПН в ЄРПН скасовується.

Ставка ПДВ для експорту сільгосппродукції, щодо якої діє режим експортного забезпечення, залежатиме від відсотка повернення валютної виручки в Україну, отриманої від експорту таких товарів (пп. 97.2 підрозд. 2 розд. XX ПК).

Цей відсоток буде розраховуватися за даними операцій з експорту таких товарів, здійснених платником протягом 12 останніх календарних місяців, за якими вже завершилися граничні строки розрахунків.

Якщо відсоток повернення валютної виручки становить:

1. 80% і більше, то ПН оформляється за ставкою ПДВ 0%;
2. менше ніж 80%, тоді буде застосовуватися підвищена ставка ПДВ у розмірі 14% або 20% (як при постачанні на митній території України).

При цьому після повернення валютної виручки в Україну платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування і відкоригувати ставку ПДВ із 14% або 20% на ставку 0%.

Кабмін постановою від 25.10.2024 №1216 затвердив Порядок розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів. Так, розрахунок частки неотриманих грошових коштів проводитиметься за операціями, здійсненими протягом попередніх 12 календарних місяців на підставі інформації отриманої ДПС від Національного банку.

Кожного місяця (станом на 1-е число) ДПС має оновлювати (розміщувати в інформаційно-комунікаційних системах) перелік платників податків, у яких частка неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів не перевищує 20% загальної суми від здійснених операцій із експорту товарів, щодо яких закінчилися встановлені Нацбанком граничні строки розрахунків.

Ті платники, які попали в такий перелік, матимуть право протягом такого звітного (податкового) місяця оподатковувати операції з експорту окремих видів товарів із застосуванням ставки ПДВ у розмірі 0%.

Чи може бути зупинена реєстрація ПН, оформлено на експорт окремих видів товарів?

Так, може.

Така ПН проходитиме моніторинг на відповідність критеріям ризиковості, тобто є ризик її блокування. І поки ПН не буде розблокована і зареєстрована в ЄРПН, експортувати таку продукцію не вдасться (митну декларацію не оформлять).

Кабмін постановою від 18.10.2024 №1187 вже затвердив зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, визначені ознаки безумовної реєстрації ПН, оформлених на експорт товарів, до яких застосовується РЕЗ.

Так, ознаки безумовної реєстрації ПН визначені окремо для експортерів, які є виробниками такої продукції, і окремо для трейдерів, тобто осіб, які закупають таку продукцію на території України і надалі її експортують.

ДПС на своєму офіційному сайті вже оприлюднила відповідну презентацію, з якою можна ознайомитися за посиланням

Висновки

1. 19 жовтня Кабмін прийняв постанову, відповідно до якої запроваджує в Україні РЕЗ. У жовтні постанова КМУ не була опублікована. Тож в листопаді ще будемо працювати за старими правилами. Якщо постанова буде опублікована у листопаді, то ймовірно, що РЕЗ почне працювати у грудні.
2. Суть РЕЗ полягає у встановленні особливостей здійснення операцій з експорту окремих видів товарів у порядку та на умовах, визначених ст. 19-2 «Особливості здійснення операцій з експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану (режим експортного забезпечення)» Закону України від 16.04.1991 №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність»
3. Здійснювати експорт товарів, на які розповсюджується РЕЗ, зможуть тільки платники ПДВ.
4. Особливості оподаткування ПДВ операцій з експорту товарів, на які поширюється РЕЗ визначено новим п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Віра ЛИСНЯК, консультант з питань оподаткування та бухгалтерського обліку

Статті на тему:

Ведення Єдиного реєстру ПН та РК: що змінилося

Оновлені форми звітності з ПДВ: огляд новацій

Нові форми податкових накладних та розрахунків коригування: огляд змін

Як розблокувати ПН / РК: алгоритм дій

Новий порядок розгляду скарг на рішення про відмову в реєстрації ПН / РК

Шаблони та зразки документів:

Податкова декларація з податку на додану вартість з додатками (починаючи із звітування за жовтень 2024)

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (з 01.10.2024)

Податкова накладна (з 01.10.2024)

Перш ніж знищувати документи, переконайтеся, що строки зберігання  вже закінчились. Якщо їх не дотримаєтеся, це може обернутися відповідальністю, як для підприємства, так і для посадових осіб. Наш сервіс «Строки зберігання документів» підкаже, який мінімальний строк зберігання обраного Вами документа.