Податківці нарахували ФОП податки, оскільки на їхню думку, підприємець до складу витрат враховувала витрати на оплату праці найманим працівникам (офіціанти, менеджери, товарознавці, адміністратори, кур`єри), чисельність яких (93 особи), на думку контролюючого орану, неспівмірна, а їх оплата праці не пов`язана з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності.
Верховний Суд (далі – ВС) проаналізував матеріали справи, ст.177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та дійшов наступних висновків.
ВС вказав:
до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування включається сума витрат на оплату праці найманих працівників без вирахування ПДФО та єдиного внеску. При цьому, положення ст.177 ПКУ не передбачають визначення витрат, зазначених у пп.177.4.2. п.177.4 с.177 ПКУ, у відсотковому співвідношенні до загальної суми витрат тощо.
Також ВС врахував, що трудові відносини між підприємцем та найманими нею працівниками були оформлені належним чином, нарахування, облік та справляння податків і зборів у межах трудових взаємовідносин позивачка здійснювала своєчасно та повністю, що також не заперечував контролюючий орган та підтверджується актом перевірки.
Доводи контролюючого органу про недоцільність / неспівмірності великої кількості співробітників (93 особи) відносно об`єму та особливостей роботи у підприємця (обслуговування столиків в кафе) ВС також визнав безпідставними, оскільки, як встановив суд, у період, охоплений перевіркою, мали місце обставини найму та звільнення працівників залежно від сезону та виробничої необхідності підприємця, всі 93 особи, з якими укладалися трудові договори, одночасно не працювали.