ФОП на єдиному податку у своїй діяльності використовує власне нежитлове приміщення, яке опалюється газом. Чи потрібно подавати звіти і сплачувати за забруднення навколишнього середовища? А чи є якісь податки за використання води?
Суб'єкт господарювання – фізична особа–підприємець, який користується газовим опалювальним котлом в нежитловому приміщенні, стає платником екологічного податку, оскільки у нього виникає об'єкт оподаткування – адже котел здійснює викиди забруднюючих речовин у повітря. Проте рентну плату за спеціальне водокористування він сплачувати не буде, оскільки не є первинним водокористувачем та не здійснює безпосередньо водозабір.
Розглянемо це детальніше.
Про екологічний податок. До платників податку належать суб'єкти господарювання, під час провадження діяльності яких здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (пп. 240.1.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).
Отже, як суб'єкт господарювання, ФОП є платником, у якого виникає об'єкт оподаткування, якщо він використовує газовий котел, незалежно від того, чи це його власний котел, чи котел в орендованому приміщенні. Він є платником екологічного податку як особа, що здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Зауважте, що у разі використання того самого котла в нежитловому приміщенні його власником (фізичною особою) об'єкт оподаткування не виникає.
Податкові зобов'язання виникають з моменту утворення викидів при спалюванні придбаного природного газу, що постачається для функціонування газового котла опалювальної системи, якою обладнано приміщення. Їх обчислюють за обсяги викидів, які утворюються (інвентаризуються) від спалювання природного газу в газовому котлі як енергетичній установці.
Визначення обсягів викидів від спалювання різних видів палива енергетичними установками здійснюється шляхом інвентаризації цих викидів за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом (Інструкція про вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затверджена наказом Мінекології від 27.06.2023 №448).
Екоподаток за викиди розраховується щоквартально. Для цього обсяг викидів кожної речовини множиться на ставку екоподатку за 1 тонну, а результати додаються. Ставки податку можна знайти в ст. 243 ПКУ.
Зручний розрахунок кількості викидів в залежності від спаленої кількості газу чи іншого палива з готовими прикладами є на сайті Держстату.
Декларація екологічного податку подається щоквартально, протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу. Її подають усі платники, які мають стаціонарні джерела забруднення. Виняток передбачено лише для викидів двоокису вуглецю – якщо їх обсяг менший за 500 тонн на рік, екологічний податок не сплачується, і декларацію подавати не потрібно (п. 240.7 ПКУ). Однак це стосується лише двоокису вуглецю, для інших викидів декларація є обов'язковою. А оскільки при спалюванні газу утворюються й інші речовини, то декларацію подавати доведеться.
Про рентну плату за водокористування. Відповідно до пункту 255.1 ПКУ, платниками рентної плати за спеціальне використання води є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання, незалежно від форми власності.
Вторинні водокористувачі, які отримують воду від первинних водокористувачів, не можуть бути платниками ренти за спецводокористування.
Тому, якщо підприємець використовує в нежитловому приміщенні воду з підведеного до будівлі водопроводу, він не є платником рентної плати за спецводокористування.
👌 Сервіс «Особистий Консультант» – це письмові безлімітні швидкі відповіді (від 15 хвилин) на професійні питання. Отримайте доступ до сервісу, оформивши передплату у пакетах «Професіонал» або «Преміум».
Джерело: 7еminar