Товариство є сільськогосподарським виробником, платником єдиного податку 4 групи та платником ПДВ. У процесі господарської діяльності у нього виникають потреби в закупівлі пального в значних обсягах для власних потреб (без подальшого продажу / постачання).
Товариство планує здійснювати імпорт дизельного пального, тобто закупівлю його з-за кордону та ввезення на митну територію України власним паливозаправником або транспортом перевізників, залученим на підставі договору перевезення дизельного пального, для використання для власної господарської діяльності.
Товариство запитало в ДПС, чи вірно платник трактує норми Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відповідно до яких:
Товариство, у випадках здійснення імпорту дизельного пального власним паливозаправником або транспортом перевізників, залученим на підставідоговору перевезення дизельногопального, маючи діючі ліцензії на право його зберігання в обсягах що не перевищують 200 кубічних метрів та в обсягах отриманого пального протягом року, що не перевищують 1000 кубічних метрів, має право не реєструватися платником акцизного податку і, як наслідок, не дотримуватися ст. 231 ПКУ та не виписувати акцизної накладної?
Податківці проаналізували законодавство та дійшли висновку:
- якщо товариство - платник єдиного податку четвертої групи не здійснює операції, які є операціями з реалізації та зберігання пального іншим особам у розумінні п.п. 14.1.212 ПКУ, а використовує пальне виключно для власних потреб та отримує його протягом року в обсягах, що (як зазначено у зверненні) не перевищують 1000 кубічних метрів, то місце зберігання пального не є акцизним складом, а товариство не є платником акцизного податку з реалізації пального
- у нього відсутній обов’язок щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального, та складання в електронній формі акцизних накладний і реєстрації їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Джерело: ІПК від 14.10.2024 №4806/ІПК/99-00-09-04-03