
Працевлаштування, переведення
14.10.2024
Особливості дистанційної роботи
Законодавство України запровадило регулювання двох форм організації праці: надомної та дистанційної роботи. Обидві форми дозволяють працівнику виконувати обов'язки поза робочим місцем, але мають принципові відмінності

Законом України від 04.02.2021 №1213-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу» було запроваджено правове регулювання двох форм організації праці: надомної та дистанційної роботи.
Для того аби в повній мірі охарактеризувати правову природу дистанційної роботи - необхідно навести визначення вказаним поняттям надомної та дистанційної роботи та провести їхню порівняльну характеристику.
Так, відповідно до приписів ст. 60-1 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП):
надомна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця.
Згідно з положеннями ст. 60-2 КЗпП:
дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
З аналізу зазначених положень вбачається, як дистанційна, так і надомна робота передбачають можливість працівника виконувати свої трудові обовʼязки поза робочим місцем.
Тим не менш, принципова відмінність між вказаними формами організації праці полягає в тому, що при надомній роботі за місцем проживання або іншим приміщенням місце роботи такого працівника є фіксованим, що свідчить про те, що під час робочого часу працівник повинен виконувати свої трудові обовʼязки виключно у визначеному між роботодавцем та працівником місці. В той час як при дистанційній роботі – як такого фіксованого місця немає, що вказує на те, що працівник вправі виконувати свої трудові обовʼязки в будь-якому місці.
Ще однією відмінністю між надомною та дистанційною формами організації праці є те, що при надомній роботі працівник зобовʼязаний дотримуватись правил внутрішнього розпорядку підприємства, тобто виконувати свою роботу протягом робочого часу, який встановлюється на відповідному підприємстві. Водночас при дистанційній – працівник вправі виконувати свою роботу в будь-який час. При тому, тривалість робочого дня не може перевищувати законодавчо встановлений норматив - 8 годин на день та, відповідно, 40 годин на тиждень.
Що ж до оформлення трудових відносин між роботодавцем та працівником при наявності наміру у останнього виконувати покладені на нього трудові обовʼязки застосовуючи при цьому дистанційний формат роботи на постійній основі, то для цього необхідно із роботодавцем укласти трудовий договір про дистанційну роботу.
Так, на виконання вимог ч. 2 ст. 60-2 КЗпП, закріплено типову форму трудового договору про дистанційну роботу, яка виступає певним законодавчим орієнтиром того, який вигляд та зміст має мати такий вид трудового договору.
Тим не менш, трудовий договір про дистанційну роботу це, перш за все домовленість, а тому працівник та роботодавець вправі прописати будь-які умови, які вважають за потрібне, головне, щоб у ньому було чітко визначено його істотні умови.
Крім того варто наголосити і на тому, що єдиним обмеженням в оформленні трудового договору про дистанційну роботу є специфіка самої роботи, на якій працівник перебуває. Тобто, якщо виконання працівником своїх трудових обовʼязків в дистанційному форматі є неможливим, то і укладення такого договору є неможливим.
Варто звернути увагу і на забезпечення працівника, який працює в дистанційному форматі належними умовами праці
За загальним правилом, якщо умови договору не врегульовують питання забезпечення працівника необхідними для виконання ним своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, то такий обовʼязок покладається на роботодавця.
Якщо ж працівник самостійно забезпечує себе усім необхідним обладнанням, програмно-технічними засобами та іншим необхідним засобами для праці, то останній має право на компенсацію витрат, які були ним понесені за умови, що порядок, умови та строки такої компенсації були зазначені в договорі.
Порядок укладання трудового договору про дистанційну роботу є досить простим, позаяк для цього необхідно виконати лише дві умови:
- виконання працівником своїх трудових обовʼязків є можливим в дистанційному форматі;
- письмове звернення такого працівника із пропозицією укласти такий договір із обґрунтуванням необхідності переведення останнього на дистанційний формат роботи.
За виконання таких вимог, між роботодавцем та працівником узгоджуються умови трудового договору про дистанційну роботу та, відповідно, такий договір підписується між сторонами.
Також, варто звернути увагу і не те, що інколи «ініціативна» про укладення трудового договору про дистанційну роботу може піти і від роботодавця.
Так, відповідно до ч. 11 ст. 60-2 КЗпП, на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі.
Тим не менш, в такому випадку за роботодавцем залишається обовʼязок ознайомити працівника з таким наказом протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.
Підсумовуючи все вищевикладене, законодавством України було запроваджено правове регулювання двох форм організації праці: надомної та дистанційної роботи. Хоча обидві форми передбачають можливість працівника виконувати трудові обов'язки поза робочим місцем, між ними є принципові відмінності:
- при надомній роботі місце роботи працівника є фіксованим, тоді як при дистанційній роботі працівник може виконувати обов'язки в будь-якому місці;
- під час надомної роботи працівник зобов'язаний дотримуватись правил внутрішнього розпорядку та робочого часу, тоді як при дистанційній роботі працівник може виконувати обов'язки в будь-який зручний для нього час.
Для переведення на дистанційну роботу на постійній основі необхідно укласти трудовий договір про дистанційну роботу, в якому мають бути визначені істотні умови
Укладання трудового договору про дистанційну роботу можливе за умови, якщо виконання трудових обов'язків працівника в дистанційному форматі є можливим, та за письмовим зверненням працівника. Також, дистанційна робота може запроваджуватись наказом роботодавця під час загрози епідемії, пандемії чи надзвичайної ситуації без укладання договору.
Джерело: protocol.ua
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
ПДВ
27.09.2026
Облік паперу, папок, ручок та інших ТМЦ як «Канцтовари»: чи буде проблема при перевірці
При аналізі рахунку 209 звернула увагу, що різні ТМЦ оприбутковуються однією позицією «Канцтовари». Водночас у первинних документах та ПН зазначена конкретна номенклатура: папір офісний, реєстратори, папки, файли, маркери, текстові маркери, ручки, олівці, блокноти, степлери та інше канцелярське приладдя. Наскільки коректно об’єднувати різні ТМЦ в одну позицію, якщо номенклатура в обліку не відповідає первинним документам та ПН? Чи допустиме таке узагальнення та чи створює воно ризики при перевірці щодо підтвердження оприбуткування, списання ТМЦ та податкового кредиту з ПДВ?

Перевірки, штрафи
27.09.2026
Позаплановий контроль за захистом прав споживачів: які умови діють під час воєнного стану
Під час воєнного стану позапланові заходи державного нагляду у сфері захисту прав споживачів, крім житлово-комунальних послуг, Держпродспоживслужба може проводити лише за наявності загрози життю та здоров’ю людини. Щоб звернення стало підставою для реагування, варто зафіксувати порушення, детально описати небезпеку та додати фото, відео, чеки й інші документи

Документообіг, первинні документи
27.09.2026
Ідентифікаційний код у паспорті-ID: де його зазначають та чи потрібна довідка
Номер облікової картки платника податків (РНОКПП) зазначається в паспорті громадянина України у формі ID-картки – його внесено до електронного носія та нанесено графічно на зворотному боці документа. Такий номер має юридичну силу документа, що підтверджує РНОКПП, а під час оформлення першої ID-картки його можна одночасно отримати, якщо податкового номера ще немає

Медицина
27.09.2026
Інсульт: як пройти реабілітацію безоплатно та де отримати допомогу
Після інсульту реабілітація залежить від стану людини та може включати відновлення руху, рівноваги, мовлення, ковтання, пам’яті й повсякденних навичок. У закладах, які мають договір із НСЗУ, реабілітація є безоплатною за Програмою медичних гарантій, а направлення можна отримати від лікуючого або сімейного лікаря

Цільове фінансування
27.09.2026
7 запитань про «Власну справу 2.0»: хто може отримати до 2,5 млн грн
Із 9 вересня 2026 року програма «Власна справа 2.0» працює за новими умовами: на започаткування бізнесу можна отримати до 300 тис. грн, а з урахуванням надбавок – до 500 тис. грн; на масштабування – до 1,5 млн грн, або до 2,5 млн грн із надбавками. Також роз’яснено, які податки та внески зараховуються в погашення гранту, чи можна подавати заявки одночасно за ФОП і ТОВ, як впливають банківські борги та коли можна отримати повторний грант

Судова практика
27.09.2026
Подарував депозит перед смертю: чи перейдуть гроші дочці, пояснив Верховний Суд
ВС зазначив, що право вкладника за договором банківського вкладу є майновим зобов’язальним правом вимоги до банку та може бути самостійним об’єктом цивільного обороту і предметом договору дарування. Тому суди мали з’ясувати, чи було за договором подаровано саме право на вклад, а не вимагати фактичної передачі грошових коштів дочці; справу направлено на новий розгляд

Трудові книжки, ЕТК
26.09.2026
У трудовій книжці немає попереднього запису: чи можна внести запис про прийняття на роботу
Працівника прийняли на роботу, він надав трудову книжку. Запису про роботу на підприємстві, де він працював перед прийняттям до нашого підприємства, немає. Працівник просить зробити запис про прийняття. Чи можемо ми внести його без попереднього запису іншої фірми та продовжити нумерацію у трудовій книжці?

Перевірки, штрафи
26.09.2026
Планова перевірка починається у вересні 2026: чи правомірно перевіряти 2020–2022 роки
Планова перевірка підприємства розпочинається у вересні 2026 року. ДПС в запиті на перевірку зазначила, що буде перевірятись період з 01.01.2020 року по 30.06.2026 року. Чи законно зараз перевіряти 2020–2022 роки?

Будівництво
26.09.2026
6 відмов у видачі МУО визнано необґрунтованими: ДІАМ про перші результати оскарження
За перший місяць роботи механізму оскарження відмов у видачі містобудівних умов та обмежень до ДІАМ надійшло 22 скарги, 14 із них уже розглянуто. У 6 випадках відмови визнано необґрунтованими, зокрема через безпідставну вимогу рішення містобудівної ради та відсутність вже наданого документа

Працевлаштування, переведення
26.09.2026
10 поширених помилок під час пошуку роботи: поради Державної служби зайнятості
Державна служба зайнятості, узагальнивши 35 років роботи, назвала 10 найпоширеніших помилок, яких припускаються люди під час пошуку роботи. Серед них – перебільшення навичок у резюме, використання одного резюме для всіх вакансій, недооцінювання власних досягнень, ігнорування LinkedIn, пошук роботи лише у великих компаніях та нехтування змінами на ринку праці

Судова практика
26.09.2026
Як ділять майно подружжя: ВС зібрав актуальну судову практику в одному огляді
Верховний Суд опублікував другий випуск огляду практики КЦС щодо поділу спільного майна подружжя та захисту майнових прав. В огляді, зокрема, проаналізовано правові позиції щодо шлюбних договорів, фраудаторних правочинів, кредитних зобов’язань подружжя, звернення стягнення на спільне майно, визнання особистого майна спільним, позовної давності

Е-сервіс
26.09.2026
«Шлюб онлайн»: вдови та вдівці тепер можуть одружитися дистанційно
У «Дії» оновили послугу «Шлюб онлайн»: тепер подати заяву та одружитися дистанційно можуть також громадяни, попередній шлюб яких припинився у зв’язку зі смертю чоловіка або дружини. Система додатково перевіряє актовий запис про смерть другого з подружжя, тому для підтвердження припинення попереднього шлюбу не потрібні паперові довідки чи особистий візит до ДРАЦС

Освіта
26.09.2026
Як організувати харчування учнів у 2026–2027 навчальному році: документи, закупівлі та вимоги до їдалень
Для громад і закладів освіти підготували практичний довідник щодо організації безоплатного гарячого харчування учнів у 2026–2027 навчальному році. У ньому роз’яснено, які документи потрібні, як діяти за недостатньої місткості їдальні чи потужності харчоблоку, а також як організувати закупівлі, фінансування та дотримання вимог безпечності харчових продуктів

Пільги
25.09.2026
Продаж майбутнього об’єкта нерухомості: коли дохід можна зменшити на витрати
Фізична особа – резидент при продажу протягом звітного року неподільного об’єкта незавершеного будівництва або майбутнього об’єкта нерухомості може зменшити оподатковуваний дохід на документально підтверджені витрати на його придбання. До таких витрат належать, зокрема, кошти за майнові права, витрати на будівництво та придбання об’єкта, реєстраційні платежі, а в окремих випадках – вартість нерухомості, отриманої у власність іншим способом. Для застосування зменшення необхідно задекларувати всі відповідні операції за рік та подати разом із декларацією копії документів, що підтверджують понесені витрати

Податкова та фінзвітність
25.09.2026
До 9 листопада подаємо оновлену декларацію з прибутку: звітуємо за новими змінами за ІІІ квартал 2026 року
У другому кварталі 2026 року Мінфін двічі оновив форму декларації з податку на прибуток. Попри набрання чинності відповідними наказами, застосовувати нову форму платники почнуть лише зі звітності за ІІІ квартал 2026 року. ДПС уже підтвердила, що декларацію згідно оновленої форми потрібно подавати саме за ІІІ квартал

ФОП
25.09.2026
Перехід ФОП на 2 групу з 1 жовтня: чому в ЕК вже у вересні стоїть нова група
ФОП з 1 жовтня 2026 року переходить з 3 групи 5% на 2 групу ЄП, заяву подали до 15.09.2026. Але вже зараз в ЕК в облікових даних стоїть група 2, ставка 20. Це помилка? Як будуть оподатковуватись доходи вересня?

РРО / ПРРО, фіскальні чеки
25.09.2026
Перереєстрація РРО у 2026 році: коли заяву подає платник, а коли ДПС проводить її автоматично
Якщо суб’єкт господарювання планує використовувати РРО в іншій господарській одиниці, його необхідно перереєструвати. Для цього подається заява за формою №1-РРО з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення. Перереєстрація проводиться не пізніше двох робочих днів за відсутності підстав для відмови. Окремі зміни, зокрема перейменування вулиці або інших топонімів, також потребують перереєстрації, тоді як у разі зміни місцезнаходження платника чи контролюючого органу її проводить ДПС автоматично






