Списання податкового кредиту на незареєстровані накладні: чи потрібні коригування в додатку РІ

Чи потрібно відображати в додатку РІ суму списаного податкового кредиту на незареєстровані податкові накладні (заблоковані чи невірно оформлені) від контрагентів?


👆 Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», наші експерти ретельно працювали над ним та надали вичерпну відповідь🕵️:


Списання сальдо Дт 644, яке виникає через незареєстровані або некоректно оформлені податкові накладні, не потребує відображення в додатку РІ декларації з податку на прибуток.


Відповідно до статті 139 Податкового кодексу України (далі ПКУ):


«139.2.1. Фінансовий результат до оподаткування збільшується:


...на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).


139.2.2. Фінансовий результат до оподаткування зменшується:


...на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.»


Отже, в п. 139.2 ПКУ йде мова про дебіторську заборгованість, яка списується як безнадійна в бухобліку підприємства. Але при цьому ПКУ не дає визначення такого терміну як «дебіторська заборгованість».


Тоді на підставі п. 5.2 ПКУ маємо звернутися до НПСБО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Мінфіну від 08.10.1999 №237 (далі – НПСБО 10):

Дебітори юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Дебіторська заборгованість сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Отже, дебітори це особи з якими можна провести звірку дебіторської заборгованості і така заборгованість має бути погашена або грошима, або іншими активами.


Сальдо по Дт 644 не відповідає ознакам дебіторської заборгованості за правилами НП(С)БО 10, оскільки це не заборгованість конкретного дебітора, а сума податку на додану вартість, яка «перетримується» в обліку підприємства до моменту реєстрації податкової накладної.


Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291, субрахунок 644 використовується для обліку суми ПДВ, на яку підприємство має право зменшити податкові зобов’язання. Фактично це сума ПДВ, яка вказана в первинному документі постачальника, але ще не поставлена в податковий кредит з певних причин (не зареєстрована ПН, платник «притримує» податковий кредит для декларації тощо). І це є операції, якими керує сам платник ПДВ-покупець та визначає:


  1. коли ставити в податковий кредит суму ПДВ проводка Дт 6412 Кт 644,
  2. а коли списувати ці суми з балансу, якщо, наприклад, вже пройшли строки для включення ПН до податкового кредиту, визначені п. 198.6 ПКУ з відображенням в обліку Дт 949 Кт 644.

Зверніть увагу, що списання сальдо Дт 644 відбувається не на рах. 944 «Сумнівні та безнадійні борги», а на рах. 949 «Інші операційні витрати»

При цьому для таких витрат по рах. 644 коригувань фінрезультату до оподаткування в ПКУ не передбачено.


Додатково варто звернути увагу, що такі ж правила працюють і при списанні сальдо Дт 643 «Податкові зобов'язання».


У разі виникнення сумнівів або необхідності уточнення, рекомендується звернутися за індивідуальною податковою консультацією (ІПК).


👌 Сервіс «Особистий Консультант» – це письмові безлімітні швидкі відповіді (від 15 хвилин) на професійні питання. Отримайте доступ до сервісу, оформивши передплату у пакетах «Професіонал», «Преміум».


Джерело: 7еminar


Читайте більше:


Проблемний податковий кредит: що це

ПН розблоковано: коли виникає податковий кредит

Податковий кредит з ПДВ за ВМД: на яку дату орієнтуємось

Розблокована через суд податкова накладна: чи можливо відновити податковий кредит після 1095 днів

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇