Кінець «солодкої» спрощенки: ФОПи другої і третьої групи йдуть під ПДВ
МВФ натиснув на кнопку «реформи в Україні», і першими відчують тиск ФОПи: уряд уже готує одну з найгучніших змін останніх років – запровадження ПДВ для спрощенців із великим оборотом.
Законопроєкт мають подати до кінця січня 2026-го, ухвалити – до березня, а працювати нові правила почнуть із 2027 року. Попередня ідея проста: до мільйона обороту – без ПДВ, вище – платник. Але цей мільйон – лише «чорновий» орієнтир, його можуть підняти до 1,5–2 млн грн.
Найімовірніше, перша група залишиться осторонь, а основний удар припаде на ФОПів другої й третьої групи. Для експортерів проблем буде менше – вони формально реєструватимуться, але податку не платитимуть. Для тих, хто працює всередині країни, змін більше: щомісячні звіти, 20% ПДВ із послуг, повний облік, податкові накладні й робота тільки з постачальниками, які надають документи. Фактично ПДВ сплачуватимуть лише з націнки, але бюрократії додасться.
Уряд заспокоює: «справжнім» ФОПам залишать максимально легкий режим – дві електронні накладні на місяць без блокувань. Однак причини реформи теж промовисті: через спрощенку легалізується контрабанда, народжуються скрутки, а частина бізнесу роками платить менше за конкурентів.
Паралельно готують удар по ризикових видах діяльності: IT, маркетинг, аудит, юристи та консалтинг можуть вилетіти з другої групи єдиного податку й отримати підвищені ставки на третій.
Реформа обіцяє струсити малий бізнес – і часу на адаптацію все менше. Бізнес фактично опиняється перед вибором: або зростання податкового навантаження, або виліт зі спрощенки. Деталі змін – у статті.
Щоб не загубитися у нових правилах і зберегти контроль над фінансами, 15 грудня візьміть участь у вебінарі «Що чекає ФОП у 2026 році: ПДВ, ліміти, податки, (П)РРО, фінальний звіт, як провести аудит наприкінці року».
Дешеві посилки й онлайн-підробітки приречені: нові податки накриють мільйони
Готуйте гаманці – держава йде «в рейд» на дешеві посилки з-за кордону та онлайн-заробітки, які роками залишались у «тіні». Україна пообіцяла МВФ розширити податкову базу не лише через скасування пільг для реєстрації платником ПДВ.
Під удар потраплять і масові посилки із-за кордону: зараз від 150 євро їх обкладають ПДВ 20% і митом 10%, а нові правила зачеплять навіть дешевші відправлення. Причина – імпорт дешевих товарів ставить українських виробників у нерівні умови, бо в їхній ціні вже закладено ПДВ. До того ж, є схеми, коли одна людина купує сотні посилок з використанням чужих персональних даних, а потім продає їх без сплати податків. Новий поріг вартості посилок, які не підлягатимуть оподаткуванню, озвучать пізніше.
Одночасно нові податки чекають на тих, хто системно продає товари чи надає послуги через цифрові платформи – від OLX до Uber, Uklon та Glovo. Міжнародні платформи самі стануть податковими агентами, передаватимуть інформацію до ДПС і утримуватимуть податок у розмірі 10% від доходу (5% ПДФО + 5% військовий збір). Запровадження порогу у 2000 євро дозволить відокремити дрібні разові продажі від системного онлайн-бізнесу, але навіть у такому разі частина витрат ляже на кінцевих користувачів.
Експерти називають це «легалізацією цифрової економіки», проте для масових покупців та дрібних онлайн-підприємців це – новий фінансовий тиск, до якого доведеться адаптуватися вже зараз.
Псевдо-ФОПам і «сірим» зарплатам – кінець: Держпраці – тотальний контроль
Після податкових новацій для ФОПів і полювання на тіньові онлайн-заробітки МВФ переходить до наступного етапу – трудового ринку. Україну фактично зобов’язали «зняти маски» з тих компаній, які роками ховали найманих працівників під виглядом зручних ФОПів.
Тепер уряд готує законопроєкт, який перепише саме визначення «зайнятості», щоб більше ніхто не міг маскувати штат під цивільно-правові угоди та фіктивні підприємницькі договори. Після ухвалення цих норм Держпраці отримає повний карт-бланш: більше повноважень, більше перевірок і значно менше шансів сховатися у «сірій зоні».
Нові правила прямо націлені на псевдо-ФОПів, через яких бізнес роками занижував офіційні зарплати та уникав сплати ПДФО й ЄСВ, економлячи там, де конкурент працював «у білому».
Експерти попереджають: цей етап реформи буде жорстким, бо саме трудові зміни – одна з умов отримання наступного траншу МВФ. Бізнесу доведеться або виводити людей з тіні, або готуватися до зустрічі з Держпраці – і часу на маневри дедалі менше.
Не закрили квоту – рахуйте внесок за формулою: 40% середньої за кожного
Із 1 січня 2026 року роботодавців чекає новий обов’язковий платіж за «нестачу» працівників з інвалідністю. Кабмін підготував Порядок, який фіксує, як рахувати середньомісячну зарплату для внеску на підтримку працевлаштування.
Під удар потрапляють компанії, в яких у кварталі в середньому 8 і більше працівників, але не виконано норматив робочих місць.
Сума внеску прив’язується до конкретної формули: береться 40% середньомісячної зарплати на одного працівника, множиться на кількість місяців у кварталі, а потім – на різницю між обов’язковою квотою та фактичною кількістю працівників з інвалідністю:
Внесок = 0,4 × ЗПсер × Квартал × (Норматив – Працевлаштовані), де:
- 0,4 – 40% середньомісячної зарплати;
- ЗПсер – середньомісячна зарплата на одного працівника;
- Квартал – кількість місяців у кварталі;
- Норматив – встановлена кількість робочих місць для осіб з інвалідністю;
- Працевлаштовані – фактична кількість працівників з інвалідністю.
Саму середньомісячну зарплату рахуватимуть жорстко: загальну зарплату за квартал, з якої сплачено ЄСВ, ділять на середню чисельність працівників і на три місяці:
ЗПсер = ЗПкварт ÷ Ксер ÷ 3, де:
- ЗПсер – середньомісячна зарплата;
- ЗПкварт – нарахована зарплата за квартал;
- Ксер – середня кількість працівників;
- 3 – місяці кварталу.
До розрахунку потрапляють не лише оклади, а й премії, компенсації та навіть виплати в натуральній формі. Натомість лікарняні, декретні, виплати за ЦПД та окремі «чутливі» категорії зарплат виключають.
Для сезонних роботодавців і риболовного флоту вводять окремий підхід – розрахунок за 12 місяців.
До старту новації – не так багато часу, тож роботодавцям варто готуватися вже зараз, аби не отримати неприємний «рахунок» від держави. У пригоді вам стане стаття та розроблена нами форма розрахунку квоти 4% і внеску.
Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.
Індекс інфляції за листопад: хто ще отримає додаткові гривні у грудні 2025-го
Індексація зарплат у 2025 році фактично завершена.
Індекс інфляції на листопад склав 100,4%, тому для працівників із базовими місяцями січень та лютий суми індексації до кінця року залишаться незмінними – 133,23 грн та 105,98 грн відповідно. Лише для березня 2025 року зарплату доведеться проіндексувати у грудні на 109,01 грн. Якщо підвищували оклади з квітня, права на індексацію вже немає.
У 2026 році очікується нове «обнулення» – січень стає базовим місяцем, минула індексація не переноситься. Працівників повідомляти про це закон не зобов’язує, але краще попередити їх, щоб уникнути непорозумінь. Комерційні підприємства можуть продовжувати індексувати без обнулення, узгодивши правила в локальних актах, проте індексація не може бути нижчою за законодавчі норми.
Отже, грудень 2025 стане останнім шансом для поточних нарахувань і підготовки до нового року. Докладніше – у матеріалі.
17 грудня на «Великому зарплатному семінарі» розберемо Держбюджет-2026, вимоги МВФ, індексацію зарплати та нові правила трудових відносин: зарплатні орієнтири, кадрово-податкові зміни та практичні кейси для уникнення помилок у нарахуваннях.
Дати прийняття і звільнення з 2026-го: різні строки повідомлення для ФОП і юросіб
З 1 січня 2026 року змінюються строки подання інформації про прийняття та звільнення працівників – але не для всіх. Це не нове повідомлення і не нова форма – йдеться про старі добрі графи «дата прийняття» та «дата звільнення» у додатку 4ДФ.
Юридичні особи, органи влади та податкові агенти залишаються на «старій хвилі»: подають 4ДФ щомісяця до 20 днів після завершення місяця. А от для ФОПів та самозайнятих невелике полегшення – вони зможуть подавати ті ж самі дані раз на квартал, до 40 днів після його завершення.
Для роботодавців це означає більше часу для ФОПів і об’єднану квартальну звітність, а для юросіб – звичний щомісячний порядок. Фактично зміни спрощують життя малого бізнесу, але зберігають контроль за кадрами та актуальні дані у ДРФО.
Нові правила ПФУ: е-квитанції та нульова терпимість до прострочок сплати ЄСВ
Пенсійний фонд України планує зміни у порядку сплати єдиного внеску, спрямовані на спрощення та цифровізацію взаємодії з фондом.
За новими правилами розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій надсилатимуть через електронні кабінети або у паперовій формі, а отримання фіксуватиме електронна квитанція з датою і часом відкриття. Якщо квитанція не надійде протягом двох робочих днів, розрахунки будуть повторно надсилати рекомендованим листом.
Окрема увага – фінансовим санкціям. Їх застосовуватимуть на підставі карток особового рахунку, актів перевірок, звітів про зарплати та нараховані внески. Рішення про застосування фінсанкцій уніфікують, строки давності щодо стягнення санкцій не застосовуватимуть, а суми стягуватимуть так само, як і недоїмки.
Відтак цифровізація може і полегшить взаємодію з ПФУ, але контроль за своєчасністю і правильністю сплати внесків стане суворішим, і недбалість може обійтися бізнесу дорого.
Акти без підписів і посад – виглядає просто, звучить тривожно
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №14023, який змінює правила складання актів наданих послуг.
До другого читання норми розширили не лише на послуги, а й на роботи та оренду, а також прибрали жорстку прив’язку до факту оплати. Тож невдовзі сторони зможуть ще на етапі укладення договору домовлятися про спрощений порядок оформлення первинних документів. Якщо документ містить дату або період надання послуги, роботи чи оренди, то відсутність деяких реквізитів – наприклад, посад і прізвищ відповідальних осіб або їхніх підписів – не вважатиметься порушенням, за умови, що це передбачено договором і операції відображені у бухобліку у періоді їх здійснення.
Винятки стосуються операцій з оплатою за публічні кошти, договорів оренди державного чи комунального майна, будівельних підрядів, проєктно-вишукувальних робіт та благодійних чи гуманітарних договорів.
Отже, бізнес отримає більше свободи в оформленні актів, але й більше відповідальності, тому уважність і дотримання умов договорів залишаються ключовими.
Щоб не пропустити важливі нюанси відображення змін у фінансових документах і уникнути критичних помилок, 19 грудня запрошуємо на вебінар «Фінзвітність і собівартість – 2025 & Перерахунок ПДФО та відображення змін в Об’єднаному звіті: помилки, які потрібно виправляти негайно».
Податковий ребус на старті 2026 року: платити на старі чи нові рахунки
На початку 2026 року платники податків можуть залишитися зі старими реквізитами рахунків для сплати податків.
Зазвичай Казначейство відкриває нові рахунки на початку бюджетного року, але цього разу Держбюджет прийняли із запізненням – лише 3 грудня 2025 року. Через це велика ймовірність, що реквізити залишаться без змін, але офіційних роз’яснень від Казначейства ще чекаємо.
Важливо врахувати, що 31 грудня 2025 року та 1 січня 2026 року Система електронних платежів НБУ не прийматиме платежі на рахунки Держказначейства, тож у ці дні сплати неможливі. Платникам потрібно бути уважними та слідкувати за повідомленнями, щоб не пропустити терміни та уникнути проблем із зарахуванням податків.
Статзвітність–2026: нові форми та оновлені строки й періодичність подання
У 2026 році Держстат оновлює правила подання статистичних форм, і це виглядає одночасно як маленька революція та старі добрі бюрократичні ритуали.
З одного боку, змінено форми 24 звітів і затверджено чотири нові, серед яких звіти про молочну сировину, капітальні інвестиції, виробництво продукції та модулі обстеження робочої сили.
Деякі звіти тепер мають нову періодичність – від щомісячних до одного разу на вісім років. З іншого боку, низку старих форм скасовано, а деякі залишаються без змін, так що підприємствам і органам влади доведеться уважно перевіряти, що подавати.
Повний перелік статзвітів на наступний рік – за посиланням.
Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!
Цифрова податкова чи цифровий колапс: обіцяли швидко, вийшло як завжди
Податкову систему обіцяють повністю «оцифрувати», але на практиці ключові реформи буксують.
Е-аудит SAF-T мав запрацювати ще у 2025 році, але старт так і не відбувся. Електронний акциз для алкоголю й тютюну застряг на етапі ідей і вже переносять на 2026 рік, а держава ризикує втратити мільярди.
Міжнародний обмін податковими даними зірвано, попри закладені кошти. Системи, які мали б «розумно» відбирати бізнес на перевірки, працюють формально – під удар потрапляють легальні компанії, а тінь і далі спокійна.
Обов’язкові боді-камери для перевіряльників фактично скасували, автоматичні камеральні перевірки й автозаповнення ПДВ досі не запущені, а податкові борги планують стягувати в електронному режимі лише з 2026 року. Головну систему управління податковими ризиками відклали аж до 2028 року – без фінансування і чітких строків.
Бізнесу обіцяють «прозорість», але поки що він отримує затримки, хаос і нові ризики.
Бронь за добу і без гальм на 45 днів: уряд врубив турборежим для «критичних»
Уряд зняв 72-годинну паузу для перевірки списків працівників, поданих на бронювання через Дію, та ввів нові правила для підприємств оборонно-промислового комплексу (постанова КМУ від 08.12.2025 №1608).
Тепер компанії можуть бронювати людей на 45 днів, поки вони усувають помилки військового обліку, – і не ризикувати втратити ключові кадри через технічні промахи.
Критично важливим підприємствам заявки обіцяють опрацьовувати всього за добу, а анулювати бронь дозволили без п’ятиденних затримок. Останні спрощення діятимуть тимчасово – до 1 лютого 2026 року. Після цієї дати повернуться стандартні правила.
Але разом із поблажками Кабмін суттєво ускладнив контроль: керівники зобов’язані чітко дотримуватись лімітів, і якщо кількість заброньованих перевищить норму, «зайві» працівники автоматично вважаються не заброньованими, що може коштувати компанії критичного статусу.
Також розширено перелік документів, які треба подавати для підтвердження критичності, зокрема запроваджено нову вимогу – наводити загальну кількість військовозобов’язаних працівників. Для зручності бізнесу 7eminar розробив зразок нового документа, який можна використовувати під час подання заявки та контролювати правильність інформації. Утім без підтвердженої податкової звітності за останній період заявку тепер теж можуть не прийняти.
Ще Уряд додав до переліку тих, хто може бронювати персонал, Червоний Хрест та українські НГО, які працюють із гуманітарними проєктами міжнародних донорів.
У тренді й на перевірку – «Резерв+» з фото та QR-кодом. Старі ВОД вилітають з обігу
Застосунок «Резерв+» отримав оновлення, яке фактично робить старі військово-облікові документи непотрібними.
Тепер електронний документ містить фото власника та захищений QR-код, який неможливо підробити. Із 8 грудня 2025 року новий формат стає обов’язковим, а перевірки здійснюватимуться тільки через нього.
Будь-яка зміна персональних даних миттєво робить документ недійсним, тоді його потрібно повторно згенерувати та роздрукувати нову версію. Фото автоматично підвантажується у користувачів із біометричним паспортом, проте через високе навантаження це може займати деякий час.
Важливо! Навіть без фото е-ВОД зберігає таку ж юридичну силу, як і версія з фото, головне, щоб дані були актуальними
Якщо фото не підтягнулося протягом кількох днів, можна скористатися функцією «Виправити дані онлайн» у меню застосунку.
Старі версії документів більше не визнають, тому оновлення до актуальної версії є обов’язковим для всіх перевірок. Що робити відповідальному за військоблік у цій ситуації, читайте у консультації.
Коментарів поки немає
Почніть розмову…
