(П)РРО, чеки, інтернет-торгівля – 2025

Додаткові матеріали

Презентація

Енциклопедія РРО/ПРРО «Фіскальний чек з 1 березня 2025: реквізити, вимоги, штрафи»

---

Текстове розшифрування відео

Які операції необхідно фіскалізувати. Розрахункові та нерозрахункові операції

Фіскалізація розрахункових операцій є важливим питанням для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг. Законодавство передбачає чіткі критерії, які визначають, коли використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або програмних РРО (ПРРО) є обов’язковим.

Щоб зрозуміти, чи необхідно застосовувати фіскальний касовий апарат у певному випадку, варто розглянути кілька основних аспектів: сферу діяльності, наявність розрахункових операцій, місце проведення розрахунків та наявність пільг.

 

Сфера діяльності та її вплив на фіскалізацію

Основним фактором, що визначає необхідність застосування РРО, є сфера діяльності підприємства. Закон про РРО поширюється на такі категорії бізнесу:

• торгівля – продаж товарів у фізичних магазинах, на ринках, через інтернет-магазини із самовивозом;
• громадське харчування – ресторани, кафе, бари, фастфуди, служби доставки їжі;
• надання послуг – салони краси, перукарні, медичні установи, майстерні з ремонту техніки, юридичні компанії тощо.

Якщо діяльність підприємства належить до цих сфер, ймовірність обов’язкового використання РРО є високою.

Проте є категорії бізнесу, які можуть працювати без касового апарата. До таких належать:

• благодійні організації та неприбуткові установи, які отримують членські внески або пожертви;
• громадські об'єднання, що здійснюють лише прийом добровільних внесків і не продають товари або послуги;
• суб’єкти, що працюють виключно на безготівкових розрахунках через IBAN.

 

Розрахункові та нерозрахункові операції

Щоб визначити, чи потрібно використовувати РРО, важливо з’ясувати, чи є транзакції підприємства розрахунковими операціями.

Розрахунковими операціями є такі платежі:

• оплата готівкою;
• розрахунок карткою через POS-термінал;
• використання електронних платіжних сервісів (Apple Pay, Google Pay, LiqPay тощо);
• видача готівки покупцю у разі повернення товару або скасування послуги.

Якщо платежі приймаються будь-яким із цих способів, операція є розрахунковою і підлягає фіскалізації.

Нерозрахункові операції, які не потребують РРО:

• банківський переказ через IBAN – покупець самостійно здійснює оплату через інтернет-банкінг або касу банку без використання платіжної картки;
• міжкорпоративні розрахунки (B2B), що здійснюються виключно безготівковим шляхом.

У випадку прийому платежу через IBAN або банківський рахунок без використання платіжної картки, фіскалізація не потрібна.

Якщо продавець приймає платіж безпосередньо від покупця через платіжний сервіс – це розрахункова операція, яка потребує використання РРО. Якщо покупець сам переказує кошти через банк – це не розрахункова операція, і фіскалізація не потрібна.

 

Місце проведення розрахунків

Наступний фактор, який впливає на необхідність фіскалізації, – наявність місця проведення розрахунків.

До місць проведення розрахунків належать:

• фізичні магазини, офіси, кафе, ресторани, точки видачі замовлень;
• каси підприємств, де здійснюється приймання готівки;
• пункти самовивозу, де клієнти можуть оплатити товар або послугу на місці.

Якщо в підприємства є місце, де клієнти можуть здійснити оплату, застосування РРО є обов’язковим.

Випадки, коли місце проведення розрахунків відсутнє:

• якщо продаж здійснюється повністю онлайн (електронні книги, програмне забезпечення, онлайн-курси), і немає точки самовивозу;
• якщо всі платежі надходять виключно безготівковим переказом через IBAN.

Якщо клієнт приходить до магазину, кафе або складу і здійснює оплату – це місце розрахунків, і використання РРО є обов’язковим.

 

Пільги, що дозволяють працювати без РРО

Закон передбачає два основних типи пільг:

• стаття 9 Закону про РРО – передбачає можливість працювати без РРО взагалі, якщо підприємство займається визначеними видами діяльності, наприклад, продажем газет, театральних квитків тощо;
• стаття 10 Закону про РРО – дозволяє замість РРО використовувати розрахункові книжки (РК) і книги обліку розрахункових операцій (КОРО).

Якщо підприємство підпадає під пільгові категорії, застосування РРО не є обов’язковим, навіть якщо здійснюються розрахункові операції.

 

Коли застосування РРО є обов’язковим

РРО або ПРРО необхідний, якщо:

• діяльність здійснюється у сфері торгівлі, громадського харчування або надання послуг;
• наявність розрахункові операції (у готівковій чи безготівковій формі);
• наявність місця проведення розрахунків;
• відсутність пільг щодо фіскалізації.

Якщо хоча б один із пунктів не виконується, РРО може не застосовуватися.

 

Додаткові аспекти фіскалізації

• платежі за оренду підлягають фіскалізації, оскільки податкова трактує їх як послугу;
• банківські перекази через IBAN не є розрахунковими операціями та не потребують використання РРО;

 

Висновки

Для визначення необхідності фіскалізації використовується чотирикроковий алгоритм:

• аналіз сфери діяльності;
• визначення наявності розрахункових операцій;
• перевірка місця проведення розрахунків;
• аналіз наявності пільг.

Якщо діяльність підпадає під вимоги фіскалізації, необхідно використовувати РРО або ПРРО. У разі невідповідності хоча б одному з критеріїв можливе звільнення від застосування касового апарату.