Списання фінансової допомоги власнику: можливості та оформлення боргу

Звісно, Ви маєте право прийняти рішення про прощення боргу.

Тоді на дату оформлення такого рішення слід визнати дебіторську заборгованість безнадійною – адже в такому випадку «існує впевненість про її неповернення боржником» (п.4 НП(С)БО – 10 «Дебіторська заборгованість», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#o16 ).

Далі, згідно з п.11 НП(С)БО – 10 ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#o29 ), «иключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати».

Тобто у разі наявності РСБ списуєте заборгованість за ПФД: Дт38 – Кт377. У разі недостатності (або відсутності ) – відразу на витрати: Дт944 – Кт377.

Що стосується наслідків з податку на прибуток – якщо ТОВ не застосовує податкові різниці, то нічого коригувати не потрібно.

Але у разі застосування податкових різниць слід застосовувати вимоги п.п.139.2.1 ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1068 5 ), згідно з якими «фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів)».

Тобто у Вашому випадку слід визнати збільшуючи різницю – це запис Дт944 – Кт362, або Дт944 – Кт38 – цей запис при формуванні РСБ.

В додатку РІ відповідно заповнюється рядок 2.1.2 « Сума витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України)» або 2.1.3 «Сума витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) (підпункт 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України)»

Також ПКУ передбачає і різницю на зменшення: «фінансовий результат до оподаткування зменшується:…на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу» (п.п.139.2.2 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685 ).

Але у Вашому випадку її зменшення неможливо застосувати: в п.п.14.1.11 ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 ) немає згадки про списання боргу через прощення боргу

Пропонуємо Вам ознайомитися з матеріалом на сайті Семінар Ком від 05.11.25 р. «Списання дебіторської заборгованості», https://7eminar.ua/news/13977-spisannya-debitorskoyi-zaborgovanosti

Щодо документального оформлення прощення боргу. Вам слід таку домовленість оформити у вигляді угоди ( додаткової угоди ).

Така можливість передбачена згідно з ч.1 ст.605 Цивільного Кодексу ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3033 ):

«зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора». Отже, таке звільнення від оплати заборгованості слід документально оформити.

В угоді ( договорі ) про прощення боргу слід серед іншого також зазначити і причини досягнення домовленості, а саме – перебування засновника в рядах ЗСУ.Надаємо Вам зразок документу: Договір прощення боргу: Договір прощення боргу . Вважаємо, що його можна застосувати і у Вашої ситуації, трохи переробивши

Слід також враховувати наступний нюанс – у фізичної особи через прощення боргу виникає додаткове благо (п.п.164.2.17 «д» ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 ).

Та згідно з роз'ясненнями податківців в подібних випадках «кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації про майновий стан та доходи. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом» ( роз'яснення ГУ ДПС у Тернопільській області «Прощені борги та їх оподаткування ПДФО» опубліковано 11.10.21 р., посилання на повний текст: https://tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-509998.html ).

Тобто у Вашому випадку Вам слід вирішувати, як робити:

- або повідомляєте боржника - засновника про прощення боргу (або складаєте з ним договір про прощення боргу ). Тоді декларує та сплачує податки боржник, Ви лише відображаєте в складі 4ДФ;

- або і декларує,, і сплачуєте податки податки ТОВ.

Вважаємо, що у Вашому випадку ( боржник перебуває в ЗСУ ) прийнятним є другий варіант

Раді допомогти, звертайтесь ще!