Резидентство засновника та оподаткування дивідендів: важливі нюанси

Саме лише набуття податкового або міграційного статусу в іншій країні автоматично не робить засновника нерезидентом для України. Якщо особа є громадянином України та/або зберігає тут постійне місце проживання чи центр життєвих інтересів (зокрема бізнес, майно, сім'ю), за українським законодавством вона продовжує визнаватися податковим резидентом України.

1. Критерії визначення резидентського статусу

Порядок визначення податкового резидентства фізичної особи закріплений у Податковий кодекс України, пп. 14.1.213. Статус визначається за каскадним принципом:

• Фізична особа вважається резидентом, якщо має місце постійного проживання в Україні.
• Якщо особа має постійне житло і в іншій державі, вона вважається резидентом України, якщо має тут більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів). Відповідно до прямої норми закону, достатньою умовою визначення центру життєвих інтересів в Україні є реєстрація суб'єктом підприємницької діяльності або постійне проживання членів сім'ї.
• Якщо державу центру життєвих інтересів встановити не вдається або якщо немає постійного місця проживання в жодній із країн, особа визнається резидентом України за умови перебування в країні щонайменше 183 дні протягом календарного року.
• Якщо резидентський статус неможливо встановити за вищезазначеними правилами, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Таким чином, якщо засновник залишається громадянином України, володіє тут бізнесом (корпоративними правами) або має сім'ю чи нерухомість, податкові органи України розглядатимуть його як податкового резидента України.

2. Застосування правил міжнародних договорів (Конвенцій)
Якщо між Україною та країною нового проживання засновника укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, діє пріоритет міжнародного права (Податковий кодекс України, п. 3.2). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n140

Щоб підприємство-емітент мало право офіційно трактувати засновника саме як нерезидента для цілей оподаткування дивідендів, засновник повинен надати:

• Офіційну довідку (сертифікат), яка підтверджує, що він є податковим резидентом іншої держави у відповідному періоді, видану компетентним органом цієї країни (Податковий кодекс України, п. 103.4);
• Довідка повинна бути належним чином легалізована (консульська легалізація чи апостиль) та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (Податковий кодекс України, п. 103.5).

3. Як оподатковуються дивіденди фізичній особі (якщо особа — нерезидент)
Навіть якщо засновник юридично підтвердить статус фізичної особи — нерезидента:

Податок на репатріацію 15% (пп. 141.4.2 ПКУ) не утримується. Ця норма поширюється на виплати на користь юридичних осіб — нерезидентів.

Згідно з Податковий кодекс України, пп. 170.10.1 та Податковий кодекс України, пп. 170.10.3, доходи фізичних осіб — нерезидентів із джерелом походження в Україні оподатковуються за загальними правилами та ставками, встановленими для резидентів:

• ПДФО:
  
  • 5% — якщо емітент є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах (Податковий кодекс України, пп. 167.5.2);
  • 9% — якщо емітент перебуває на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок) (Податковий кодекс України, пп. 167.5.4);
• Військовий збір: 5%.

Міжнародний договір: якщо міжнародним договором з відповідною країною для фізичних осіб встановлено інші обмеження чи ставки, вони можуть бути застосовані за наявності чинної довідки згідно зі ст. 103 ПКУ. Проте внутрішні ставки України (5% або 9%) найчастіше вже є нижчими або рівними максимальним ставкам, передбаченим міжнародними конвенціями (зазвичай 10–15%).

https://7eminar.ua/news/7908-viplata-dividendiv-nerezidentu-yaki-podatki-splacuvati

Раді допомогти, звертайтесь ще!