Реєстрація ФОП для ВПО: нюанси ПРРО та КВЕД

Податкову адресу ФОП‑ВПО можна зазначити за адресою з довідки ВПО (гуртожиток) за умови фактичного проживання там; ПРРО і 20‑ОПП доцільно прив’язувати до фактичного місця діяльності, тип ПРРО обирати залежно від того, де здійснюються розрахунки, а для КВЕДів варто взяти коди на ремонт техніки, виготовлення виробів і інтернет‑торгівлю (зокрема КВЕД для онлайн‑торгівлі).

Обґрунтування

1. Податкова адреса ФОП‑ВПО. Податковою адресою фізособи‑підприємця може бути місце реєстрації, адреса за довідкою ВПО або адреса за договором оренди, якщо фактично там проживаєте і плануєте вести діяльність. У матеріалі щодо інтернет‑ФОП прямо зазначено, що податковою адресою може бути місце реєстрації фізособи, адреса у довідці ВПО або адреса проживання за договором оренди, і при реєстрації ФОП цю адресу вказують як податкову, з урахуванням обмежень для ТОТ згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №1207‑VII.

2. Коли і куди подавати 20‑ОПП. Повідомлення за ф. 20‑ОПП подають щодо всіх об’єктів, через які провадиться діяльність або які з нею пов’язані, протягом 10 робочих днів з моменту появи чи зміни такого об’єкта, що випливає з п. 63.3 ПКУ та п. 8.4 Порядку №1588. Якщо ви фактично приймаєте замовлення, ремонтуєте техніку, зберігаєте 3D‑принтер і деталі в гуртожитку, саме цю адресу логічно відобразити в 20‑ОПП як об’єкт оподаткування з типом житлового приміщення (житловий будинок/квартира) за довідником ДПС і назвою на кшталт «майстерня/інтернет‑магазин» у графі 4.

3. Адреса господарської одиниці і ПРРО. Адреса господарської одиниці для ПРРО – це адреса, зазначена в документі на право власності або користування приміщенням і повідомлена за 20‑ОПП, як визначено в п. 2 розд. II Положення № 13. Довідка ВПО сама по собі не є правом користування, тому бажано мати хоча б простий договір оренди/безоплатного користування на кімнату в гуртожитку. Реєструючи ПРРО через заяву за формою № 1‑ПРРО, у розділі даних про господарську одиницю потрібно вказати ідентифікатор об’єкта з 20‑ОПП, його назву та адресу, які мають збігатися з даними у 20‑ОПП.

4. Тип ПРРО: стаціонарний, пересувний чи «інтернет‑торгівля». Тип ПРРО визначають не за пристроєм (смартфон, планшет), а за способом діяльності: якщо ПРРО використовують лише за адресою господарської одиниці (майстерні/квартири), він вважається стаціонарним; якщо виїжджаєте до клієнтів і приймаєте оплату на місці, доцільний тип «пересувний»; для інтернет‑продажів, де розрахунки проводяться онлайн через сайт/інтернет‑еквайринг, можна обрати тип «Інтернет‑торгівля», як це передбачено в описі розд. 4 заяви за ф. 1‑ПРРО у матеріалі щодо реєстрації ПРРО. У вашій комбінації (ремонт із виїздами + онлайн‑продаж) часто реєструють один ПРРО з домінуючим сценарієм (наприклад, «Інтернет‑торгівля», якщо більшість розрахунків онлайн), а для системної виїзної роботи – «пересувний».

5. КВЕДи для такої діяльності. Для безпечної роботи важливо, щоб КВЕДи охоплювали всі фактичні види діяльності. У матеріалах наголошується, що для інтернет‑продажів слід використовувати КВЕД 47.91 як базовий для онлайн‑торгівлі, але додатково варто мати коди для відповідних товарів і форм торгівлі (опт/роздріб) та для інших етапів процесу – виробництва і послуг, якщо вони є. Там же вказано, що при комплексній діяльності (виробництво, пакування, опт, роздріб, інтернет‑продаж) доцільно мати окремі КВЕДи на виробництво, пакування, оптову і роздрібну торгівлю та інтернет‑торгівлю, аби уникнути ризиків втрати спрощеної системи за нормами Податкового кодексу України.

Рекомендовано визначити фактичне місце роботи й розрахунків, під нього подати 20‑ОПП і зареєструвати ПРРО, а КВЕДи підібрати так, щоб вони покривали ремонт, виготовлення деталей і онлайн‑продаж.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?