Консультація щодо обліку товарів та податкових ризиків підприємства

Проблема обліку реалізованого товару на рахунку 201 здебільшого є методологічною помилкою класифікації запасів і за відсутності перекручення сум доходів/витрат суттєвих податкових ризиків з податку на прибуток і ПДВ не створює, але бажано її усунути та належно документально оформити.

Обґрунтування

1. Класифікація запасів і вплив на податок на прибуток. Запаси визнаються активами за умов ймовірності економічних вигод і достовірної оцінки вартості, облік ведуть на рахунках класу 2 згідно з НП(С)БО 9 і Планом рахунків, зокрема на рахунку 201 «Сировина й матеріали» або 209 «Інші матеріали» як матеріали, що забезпечують господарську діяльність, а не товари для перепродажу п. 5, 9 НП(С)БО 9. Якщо запаси фактично призначені для продажу як товари, але обліковані на 201, це порушує класифікацію в балансі, однак за умови, що:

   • дохід від реалізації відображено в повному обсязі;
   • собівартість реалізації списано у відповідний період;
   • фінансовий результат визначено коректно,
     база з податку на прибуток (якщо підприємство не має коригувань на податкові різниці) не спотворюється, і суттєвого ризику донарахування податку на прибуток немає.

2. Вплив на ПДВ. Право на податковий кредит за придбаними запасами виникає за наявності зареєстрованої податкової накладної, незалежно від того, на якому саме субрахунку класу 2 обліковуються ці запаси п. 198.6 Податкового кодексу України. Податкові зобов’язання з ПДВ при продажу визначаються за договірною вартістю не нижче мінімальної бази (ціна придбання, звичайна ціна, залишкова вартість тощо), і сам факт використання рахунку 201 замість рахунку для товарів не впливає на суму ПДВ, якщо:

   • база оподаткування визначена правильно;
   • складено і зареєстровано податкові накладні;
   • відображено ПДВ-зобов’язання і податковий кредит у належних періодах.
     Тобто загалом ПДВ-ризики зводяться до питань документального підтвердження операцій, а не до вибору субрахунку.

3. Чи потрібно виправляти бухгалтерські проведення. Якщо помилка лише в класифікації (замість рахунку товарів використовували 201), але суми доходів і витрат відображено в правильних періодах і фінрезультат не спотворено, формального обов’язку переробляти всі історичні проведення немає. У такому разі доцільно:

   • з поточної дати змінити облікову політику/налаштування обліку так, щоб запаси, призначені для продажу, обліковувалися на відповідних рахунках;
   • за потреби зробити внутрішнє перекласифікаційне переміщення між субрахунками класу 2 (наприклад, Дт «Товари» – Кт 201) на дату балансу за бухгалтерською довідкою як зміну структури запасів, без впливу на фінрезультат.
     Якщо ж були помилково списані суми, які вплинули на фінрезультат (наприклад, не в тому періоді чи не в тому розмірі), така помилка підлягає виправленню за правилами коригування записів у регістрах способом «червоного сторно» або додаткових проведень, із відображенням у періоді виявлення та з оформленням бухгалтерської довідки п. 4.3, 4.5, 4.6 Положення №88.

4. Документи, що підтверджують операції реалізації, і порядок виправлень. Підставою для обліку господарських операцій є належним чином оформлені первинні документи, які містять обов’язкові реквізити, зокрема назву документа, дату, назву підприємства, зміст і обсяг операції, підписи відповідальних осіб ст. 9 Закону про бухоблік. Для реалізації товарів такими документами зазвичай є:

   • видаткові накладні, акти приймання-передачі, товарні чеки/фіскальні чеки;
   • договори поставки/купівлі-продажу;
   • податкові накладні для ПДВ.
     Виправлення помилок у первинних паперових документах допускається лише шляхом закреслення з надписом «виправлено», із зазначенням правильної інформації, підписами тих самих осіб і датою виправлення, при цьому заборонені підчистки та необумовлені зміни п. 4.1, 4.7 Положення №88. Для відображення коригувань у регістрах обов’язково складається бухгалтерська довідка як первинний документ, яка повинна містити всі обов’язкові реквізити, причину помилки, посилання на документи та регістри й підписи відповідальних осіб ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік, п. 4.3, 4.6 Положення №88.

5. Рекомендовані дії для мінімізації ризиків. Щоб унеможливити претензії під час перевірок і забезпечити коректність обліку, варто:

   • закріпити в обліковій політиці підприємства порядок класифікації запасів (що відносите до матеріалів, що – до товарів) і відповідні рахунки, керуючись НП(С)БО 9 і 16;
   • перевірити, чи правильно й у повному обсязі підтверджено документами придбання і реалізацію запасів (видаткові, акти, ПН, РРО/банківські документи);
   • при виявленні саме помилок, що впливають на фінрезультат або ПДВ, оформити бухгалтерську довідку й виправити записи способом «червоного сторно» або додаткових проводок у періоді виявлення згідно з Положенням №88;
   • надалі вести окремий аналітичний облік матеріалів і товарів на відповідних субрахунках, щоб уникнути змішування виробничих запасів і товарних запасів.

Коректне документальне оформлення реалізації й дотримання вимог до виправлення помилок важливіше за вибір конкретного субрахунку, але облікову класифікацію запасів бажано привести у відповідність до стандартів.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?