Облік зворотної тари: наслідки для постачальника платника ПДВ

Постачальник може зазначати зворотну тару у видатковій накладній без ціни, але тоді така тара не вважатиметься заставною за Податковим кодексом, а усна домовленість про повернення створює ризики щодо ПДВ та реальності операцій; залоговий платіж не є обов’язковим за законом, а повернення тари доцільно оформлювати видатково-прибутковими накладними, актами приймання-передачі та, за потреби, товарно-транспортними накладними.

Обґрунтування

1. Коли тара вважається зворотною (заставною) для ПДВ. Вартість тари не включається до бази оподаткування ПДВ лише якщо у договорі вона визначена як зворотна (заставна) із зазначеною вартістю, строком повернення тощо, і тоді її вказують у розділі А податкової накладної у графі XII як суму коштів, що підлягають сплаті, але поза базою оподаткування, згідно з п. 189.2 Податкового кодексу України та п. 16 Порядку. Якщо в договорі відсутні умови про вартість і статус тари, відсутній строк повернення і документальна фіксація заставної вартості, то формально така тара не підпадає під режим заставної поворотної тари за ПКУ.

2. Чи можна вказувати тару без ціни у видатковій накладній і які наслідки. У видатковій накладній можна технічно відобразити палети окремим рядком без ціни як тару, що не є об’єктом продажу, а передається для забезпечення перевезення товару. Однак за такого підходу:

   • тара не має визначеної заставної вартості і не може відображатися як зворотна (заставна) у податковій накладній за п. 16 Порядку;
   • операція з товаром оподатковується за звичайними правилами, а сама тара для ПДВ не виділяється окремо, і за відсутності договорних умов про її повернення податковий орган може трактувати, що тара фактично включена у вартість товару;
   • з позиції бухобліку та податкового контролю виникає ризик претензій щодо відсутності чітко оформленого руху поворотної тари та доказів її належності постачальнику, що може ставити під сумнів реальність частини операцій і обліку активу (поворотної тари).

3. Чи обов’язково отримувати залоговий платіж за тару. Норма про зворотну (заставну) тару в п. 189.2 ПКУ вимагає, щоб тара була визначена як зворотна (заставна) з вартістю та строком повернення, але прямо не зобов’язує сторони проводити грошовий залоговий платіж за таку тару. Фактичний залоговий платіж є інструментом забезпечення виконання зобов’язання покупця з повернення тари та зручним доказом її вартості, однак може бути замінений іншими договірними умовами (штрафи, неустойка, письмове погодження заставної вартості), за умови що в договорі чітко визначені статус тари, її вартість та строк повернення, щоб застосувати режим п. 189.2 ПКУ.

4. Документи для підтвердження повернення тари. Для підтвердження повернення поворотної тари покупцем доцільно оформлювати:

   • прибуткову накладну або акт приймання-передачі від покупця на адресу постачальника із зазначенням найменування, кількості, одиниці виміру та вартості тари;
   • за потреби товарно-транспортну накладну при фактичному переміщенні тари;
   • внутрішні складські документи (складські накладні, ордери) на оприбуткування тари на склад постачальника.
     У свою чергу, передача поворотної тари покупцю при відвантаженні товару має підтверджуватись первинними документами з окремим виділенням позиції тари, що відповідає вимогам до належного бухгалтерського обліку активу і є важливим для доведення факту його існування й руху, про що свідчать і судові спори щодо поворотної тари, де податкові органи акцентують на наявності детальних первинних документів.

У вашій ситуації без письмового договору з умовами щодо поворотної тари та її вартості варто якнайшвидше оформити ці умови письмово і забезпечити належний документальний облік руху палет.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?