Списання товару з рахунку 281 для власних потреб підприємства

Товар можна списати з 281 рахунку на витрати чи на інший відповідний рахунок використання, а обов’язок нараховувати ПДВ залежить від того, чи це використання пов’язане з господарською оподатковуваною діяльністю. Якщо плівку використовуєте в межах оподатковуваної госпдіяльності (включається до собівартості оподатковуваних товарів/послуг), компенсуючі ПДВ-зобов’язання не нараховують, якщо ж використання є негосподарським або для неоподатковуваних/пільгових операцій — потрібно нарахувати ПДВ за правилами п. 198.5 ПКУ, оформлюючи умовний продаж.

Обґрунтування

1. Списання плівки в бухобліку. Плівка як товар на рахунку 281 може бути використана:

   • для виробництва продукції чи надання послуг (списання на 23/91/92/93 тощо);
   • для адміністративних або збутових потреб (наприклад, Дт 92/93 Кт 281);
   • для негосподарських цілей або безоплатної передачі (Дт 949 Кт 281).
     Конкретні кореспонденції залежать від того, на які потреби фактично використали плівку; у податково-прибутковому обліку діють правила бухобліку, окремих коригувань щодо такого списання не передбачено за р. III Податкового кодексу України.

2. Коли ПДВ не нараховується при списанні/використанні запасів. Якщо плівку використовують у межах господарської діяльності для оподатковуваних операцій, вхідний ПДВ фактично «відпрацьовується» у складі собівартості оподатковуваних постачань. У такому випадку ознак негосподарського використання чи використання в неоподатковуваних операціях немає, тому підстав для компенсуючих ПДВ-зобов’язань за п. 198.5 ПКУ немає. Аналогічно, нестача/втрати в межах норм природного убутку, якщо вони входять до собівартості оподатковуваної продукції, також не потребують нарахування компенсуючого ПДВ, оскільки норма п. 198.5 ПКУ не поширюється на випадки, коли запаси фактично використані в госпдіяльності.

3. Коли потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ-зобов’язання. Згідно з п. 198.5 ПКУ, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, якщо товари, послуги або необоротні активи, придбані з ПДВ, починають використовувати:

   • у операціях, що не є об’єктом оподаткування;
   • у звільнених від оподаткування операціях;
   • у негосподарській діяльності чи для невиробничого використання.
     У такому випадку щодо плівки, використаної не в госпдіяльності (наприклад, для власних потреб, не пов’язаних з оподатковуваними постачаннями, або для безоплатної роздачі без зв’язку з бізнесом), потрібно:
   • визначити базу оподаткування виходячи з ціни придбання чи залишкової/балансової вартості згідно з п. 189.1 ПКУ;
   • нарахувати ПДВ-зобов’язання і скласти зведену податкову накладну «на себе» з відповідним типом причини, як це передбачає п. 198.5 ПКУ.

4. Умовний продаж і оформлення ПН. Для операцій негосподарського використання запасів (у т.ч. плівки) податкові зобов’язання з ПДВ оформлюють через умовний продаж. За правилами заповнення податкової накладної, у такій ситуації складають:

   • зведену ПН з умовним ІПН 600000000000, у графі 2 зазначають дати й номери вхідних ПН, а в графі 10 — вартість плівки, на яку нараховують ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ;
   • ПН реєструють не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому плівку почали використовувати в негосподарській чи неоподатковуваній діяльності.

У вашій ситуації потрібно чітко визначити, чи використання плівки є частиною оподатковуваної госпдіяльності; якщо так — списуйте її на витрати або собівартість без умовного продажу, якщо ні — нараховуйте ПДВ та складайте умовну податкову накладну.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?