Заповнення ТТН: чи можливо вказати кінцевого споживача

Ні, такий спосіб оформлення ТТН є неправильним і створює ризики. Якщо товар фактично доставляється на адресу фірми «В» і саме її представник приймає вантаж, то у ТТН вантажоодержувачем повинна бути зазначена саме фірма «В».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» https://zakon.rada.gov.ua/go/2344-14 товарно-транспортна накладна відображає фактичний процес перевезення вантажу, а не перехід права власності на нього. Вантажовідправником є особа, яка передає вантаж перевізнику для перевезення, вантажоодержувачем — особа, яка фактично приймає вантаж у пункті призначення, а автомобільним перевізником — особа, яка здійснює перевезення.

Якщо товар відвантажується зі складу фірми «А», перевозиться транспортом фірми «Б» безпосередньо на склад фірми «В», де його приймає представник фірми «В», то у ТТН необхідно зазначити:

вантажовідправник — фірма «А»;
пункт навантаження — адреса складу фірми «А»;
автомобільний перевізник — фірма «Б»;
вантажоодержувач — фірма «В»;
пункт розвантаження — адреса складу фірми «В»;
у графі «Здав» — підпис представника фірми «А»;
у графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)» — підпис уповноваженої особи фірми «В».
Вказувати вантажоодержувачем фірму «Б», а в графі «Прийняв» зазначати представника фірми «В» не можна. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text та п. 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу №363 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98, первинний документ має містити достовірні реквізити, а вантаж повинен приймати представник саме того суб'єкта господарювання, який зазначений у ТТН як вантажоодержувач. Інакше виникає суперечність між реквізитами документа та фактичними обставинами перевезення, що під час перевірок може поставити під сумнів належне оформлення первинного документа.

Для такої транзитної поставки достатньо оформити одну товарно-транспортну накладну на весь маршрут перевезення. При цьому роль фірми «Б» як продавця та перевізника може бути відображена шляхом зазначення її як автомобільного перевізника, а за необхідності — і як замовника перевезення, оскільки п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98 дозволяє доповнювати форму ТТН необхідними реквізитами.

Перехід права власності оформлюється окремими видатковими накладними: спочатку між фірмами «А» і «Б», а потім між фірмами «Б» і «В». До таких документів може додаватися один примірник або належним чином засвідчена копія цієї ТТН як підтвердження фактичного перевезення товару кінцевому покупцю.

Раді допомогти, звертайтесь ще!